20 січня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Українська мова як чинник державотворення: наукові засади і моделі втілення» виступив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко.
 Директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко |
Він відзначив, що участь науковців НАН України у створенні законодавчої бази, дослідженні стану функціонування української мови в різних регіонах і соціальних стратах суспільства, розширенні сфер її застосування є результативною і надалі залишатиметься пріоритетною серед завдань української гуманітаристики. Важливе значення мають дослідження про особливості функціонування української мови в окремих сферах та регіонах, дослідження мови як важливого чинника збереження етнічної/національної ідентичності та історичної пам’яті, дослідження історії мови у зв’язках з історією українського народу тощо.
Виступ Павла Гриценка викликав жвавий інтерес учасників зібрання та цікаву дискусію. В обговоренні доповіді взяли участь запрошений для участі у засіданні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, академіки Василь Кремень, Петро Толочко, Володимир Широков, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків та доктори філологічних наук Богдан Ажнюк та Євгенія Карпіловська.
 Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь |
Про відзначення 150-річчя від дня народження Василя Стефаника розповів генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника Василь Ферштей.
 Генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника Василь Ферштей |
Він зазначив, що стефаникознавство, яке сформувалося в 1920-30-х роках як комплекс наукових досліджень з вивчення життя й творчого доробку видатного письменника та громадського діяча В.С.Стефаника, з відновленням незалежності Української держави в 1991 році набуло продовження в працях багатьох українських дослідників.
150-річний ювілей В. Стефаника, який відзначатиметься у травні цього року, має дати поштовх для подальшої популяризації і дослідження творчості письменника.
Василь Ферштей також розповів про заходи, що плануються до ювілею В. Стефаника. Серед них наукові форуми у Києві, Івано-Франківську, Львові, що мають на меті окреслити сучасні проблеми стефаникознавства. Цінним новим напрямом є створення електронного архіву спадщини В.Стефаника. Це дасть можливість широко оприлюднювати інформацію про життя і творчість письменника за допомогою сучасних інформаційних технологій. Важливим є видання творів письменника, здійснених за сучасними технологічними напрацюваннями, а також підготовка творів письменника німецькою та англійською мовами. Перспективи сучасного стефаникознавства також включають поглиблене вивчення європейського контексту творчості В.Стефаника, інтерпретацію його творчості в художній літературі, бібліографічне опрацювання та упорядкування масиву нового матеріалу.
Під час засідання було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було заслухано інформацію президента НАН України академіка Анатолія Загороднього щодо
засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, яке відбулося 12 січня.
Також на засіданні було затверджено Положення про вибори дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів Національної академії наук України. Діюче Положення про вибори до Національної академії наук України було затверджено ще у 1992 році. Зміна законодавства у науковій сфері та досвід проведення виборів за останні роки об’єктивно вимагає удосконалення процедури виборів дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів Національної академії наук України.