14 квітня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку зібрання академік Анатолій Загородній вручив орден княгині Ольги І ступеня раднику при дирекції Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академіку Ганні Єльській, присвоєний Указом Президента України Володимира Зеленського від 8 березня 2021 року з нагоди Міжнародного жіночого дня за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов’язку та багаторічну сумлінну працю.
Далі було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Соціальні наслідки пандемії COVID-19 в контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід» виступив головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Віктор Степаненко.
У 2020 р. за підтримки Національного фонду досліджень України колектив Інституту соціології розпочав дослідницький проєкт щодо вивчення соціальних наслідків пандемії COVID-19 в Україні.
Соціологічні дослідження у період коронавірусної кризи стають важливим методом вивчення соціальної поведінки та діагностики суспільних настроїв.
Так, вивчення соціологічних даних дозволяє здійснити аналіз соціально-політичних наслідків щодо легітимності соціального порядку в Україні за умов пандемії, зокрема у таких аспектах, як довіра до владних інститутів та оцінювання ефективності державної політики у протистоянні пандемії; патерналістські і авторитарні суспільні настрої; протестний потенціал та прояви соціальної самоорганізації. Під час пандемії актуалізуються проблеми соціальної нерівності, відбувається трансформація звичних способів соціальної комунікації. Соціальний досвід фізичного дистанціювання під час пандемії актуалізує проблеми соціальної відповідальності та солідарності. Важливим є також дослідження стану суспільно-психологічного здоров’я населення, аналіз соціальної напруженості, динаміки емоційних станів та змін у структурі його соціальних страхів та сподівань.
В Україні специфіку соціальних наслідків пандемії COVID-19 обумовлює і незавершеність складної суспільно-політичної трансформації, неусталеність демократичних інститутів й незадоволеність громадян щодо їх неефективного функціонування, економічно-фінансова криза тощо, а також додаються соціальні травми та гуманітарні наслідки анексії АР Крим і військовий конфлікт на Донбасі.
За висновками соціологів, соціальні наслідки та ризики пандемії в Україні можуть генеруватись у різних формах соціально-політичних конфліктів та протестній активності, проявлятись у наростанні соціальної дезінтеграції та аномії, поглибленні соціальної нерівності і посиленні авторитарних та патерналістських суспільних настроїв.
Також було заслухано доповідь завідувача відділу Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України доктора технічних наук Михайла Пріміна «Сучасні сенсорні системи та інформаційні технології в медицині, біології та техніці. Перспективи розвитку».
В Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова динамічно розвивається такий напрям наукових досліджень як створення нових медичних інформаційних технологій для ранньої діагностики серцево-судинних захворювань і нової інноваційної високотехнологічної техніки.
Прикладом розробок науковців є нові технології аналізу електричної діяльності серця – магнітокардіографія (МКГ), тобто безконтактна реєстрація й аналіз магнітної компоненти електромагнітного поля серця над грудною кліткою людини за допомогою надчутливого SQUID-сенсора (SQUID – Superconducting QUantum Interference Device). Інформаційну технологію аналізу даних магнітометричних вимірювань засновано на розробленому методі розв’язування оберненої задачі магнітостатики.
Магнітокардіографія дозволяє в безпечний для пацієнта спосіб прогнозувати виникнення аритмій, виявляти ішемію міокарда й інші найнебезпечніші захворювання серця на дуже ранній стадії. Такий МКГ-комплекс використовують у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» Міноборони України.
Новим напрямом роботи фахівців Інституту є створення SQUID-сенсорної системи для пошуку магнітних аномалій під землею. Експериментальний зразок SQUID-магнітометричної системи, спроєктованої для пошуку інженерних комунікацій під землею, пройшов успішні випробування на спеціальному тестовому полігоні в КНР (м.Пекін).
За фінансової підтримки Українського науково-технологічого центру в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова створено надчутливу SQUID-сенсорну магнітометричну систему, здатну вивчати процеси в органах дрібних тварин як фізичних моделей для імітації різних патологій, дослідження впливу токсичних матеріалів на живі системи, дослідження і контролю транспорту ліків на наноносіях до різних органів тварини, вивчення магнітних властивостей зразків матеріалів, включаючи ліки, вугільну речовину тощо.
Протягом останніх років науковці Інституту виробили пілотні серії різних прототипів електрокардіографічного програмно-апаратного комплексу. Клінічні випробування здійснили в кількох провідних наукових та практичних клінічних закладах України. Також вони створили пілотні серії зразків портативних приладів для неінвазивного вимірювання гемоглобіну і кровонаповнення в живих тканинах, дослідження стану мікроциркуляції крові та пульсових хвиль у кровоносних судинах, а також портативні прилади на основі плазмонного резонансу для біохімічних досліджень й контролю якості продуктів, прилади для визначення концентрації газів. Частина з них вже має сертифікати метрологічної атестації і готова для подальшого впровадження.
Далі було розглянуто низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було прийнято Постанову Президії НАН України про формування у кожній науковій установі Академії резерву керівних кадрів. Такий резерв створюється з метою систематичного оновлення керівних кадрів, забезпечення наступності керівництва, створення передумов цілеспрямованої підготовки кандидатів на заміщення керівних посад в наукових установах НАН України.
Також члени Президії прийняли рішення про створення Меморіального кабінету-музею академіка Бориса Патона в будівлі Президії НАН України.
У Кабінеті-музеї будуть зберігатися різноманітні експонати з багатогранної наукової, науково-організаційної та громадської діяльності академіка Бориса Патона, а також діяльності його як президента НАН України.
Кабінет-музей буде відкритий для відвідувачів для екскурсій та проведення заходів, присвячених пам’ятним подіям з життя академіка Бориса Патона та НАН України.