View message

20 квітня 2021 року в Музеї книги і друкарства України в онлайновому форматі відбулося відкриття виставки «Сила духу і похвала науці». Захід присвячено 150-річчю з дня народження сходознавця, лінгвіста, літературознавця, історика, письменника, перекладача, співорганізатора Національної академії наук академіка Агатангела Кримського. 

Експозиція побудована на матеріалах Меморіальної бібліотеки Омеляна Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія», Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Музею книги і друкарства України, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

На виставці представлені: автограф збірки «Пальмове гілля» (1898–1901) Агатангела Кримського, записи народної творчості, листи до колег і родини із відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Експонуються також автографи і машинописи наукових досліджень із виправленнями Агатангела Юхимовича: «Історія Хозар» (1930-ті), «Відродження й золота доба перської літератури» (1930), «Новоарабське письменство» (1930), документи із Меморіальної бібліотеки Омеляна Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія». Представлені прижиттєві і посмертні видання ученого й письменника із колекції Музею книги і друкарства України, серед яких низка праць, присвячених висвітленню історії української мови: «Филология и погодинская гипотеза» (1904), «Древнекиевский говор» (1907), «Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини XI–XVIII віку» (1922; співупорядник – О. Шахматов). Крім того, на виставці можна побачити дослідження із арабістики, тюркології, іраністики: «Мусульманство і його будучність» (1904), «Історія Туреччини та її письменства. Письменство XIV–XV віку» (1927), «Перський театр. Звідки він узявсь і як розвивавсь» (1925), «До історії вищої освіти у арабів та дещо про арабську мову» (1928, співавтор О. Боголюбський) тощо.

Значну частину виставки «Сила духу і похвала науці» становлять раритети з особистої книжкової колекції Агатангела Кримського, збережені в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. Серед них багато видань з дарчими написами від класиків української літератури. Науковець тривалий час керував Інститутом української наукової мови Української академії наук – установою, на базі якої 1930 р. створено Інститут мовознавства. Упродовж 1937-1941 рр. учений був співробітником цього Інституту, про що з повагою й теплотою згадують українські лінгвісти.

Перелік експонатів доповнюють світлини Агатангела Кримського, його родини, друзів і колег із фондів Інституту сходознавства НАН України, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Виставку прикрашають каліграфічні композиції зі східних і європейських мов у виконанні художника Олексія Чекаля, студентів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (викладачі – Віталіна і Вікторія Лопухіни). 

Під час відкриття виставки промовці наголошували на багатогранному таланті А. Кримського, висвітлюючи різні елементи його наукової й художньої спадщини. Надзвичайний і повноважний посол України в Лівані Ігор Осташ розповів про популяризацію доробку всесвітньовідомого сходознавця в цій країні, а також про зусилля, спрямовані на створення музею А. Кримського на ліванській землі; Імадеддін Раеф – перекладач української літератури, популяризатор наукової й художньої спадщини А. Кримського (м. Тір, Ліван) – розповів про свою працю над останніми перекладами; заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Сергій Гальченко повідомив про підготування до друку листування І. Франка й А. Кримського та висловив жаль, що в Звенигородці так і не вдалося відкрити музею А. Кримського; член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова, серед іншого, підкреслила, що поетичні тексти збірки «Пальмове гілля» А. Кримського належать до золотого фонду української літератури, як і «Зів’яле листя» І. Франка та «Блакитна троянда» Лесі Українки; заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Олександр Скопненко зупинився на ролі А. Кримського як кодифікатора нової української літературної мови, а також процитував поезію «На тортурних муках» (1903), у якій Кримський-поет неначе напророкував трагічне завершення свого земного життя в казахських степах; старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського кандидат філологічних наук Володимир Підвойний розповів про долю книжкової колекції А. Кримського; доктор історичних наук, професор Марина Гримичзосередила свою промову на етнологічних студіях А. Кримського; кандидат історичних наук, керівник Науково-дослідного Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету Києво-Могилянська академія Таїсія Сидорчук повідомила про історію побутування автографів Агатангела Кримського із  колекції його учня Омеляна Пріцака. 

У заході також узяли участь: кандидат історичних наук, доцент Михайло Якубович; доктор філологічних наук, професор Юрій Ковалів; старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України кандидат філологічних наук Оксана Василюк; молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Галина Карпінчук; народний артист України Тарас Компаніченко.

Під час відкриття виставки було презентовано нові видання творів Агатангела Кримського: роман «Андрій Лаговський» (Харків, «Фоліо», 2021), збірку «Перська класична поезія» (Київ, 2021).

Докладніше про подію тут:

За інформацією Відділення мови, літератури та мистецтвознавства НАН України