View message

Математикиня зазначає: «Один із аргументів проти обов’язкового ЗНО з математики — нібито є «математичний» склад мислення, а є — «гуманітарний». Перший — аналітичний, тоді як другий включає творчі здібності, гнучкість та креативність. І ця природна особливість начебто робить нас нерівними перед тестуванням. Таке «бінарне» розмежування вкоренилося в нашій свідомості. Ми точно знаємо, до котрого з «таборів» належимо, й боїмося, що, зайшовши на «чужу» територію, напевно зазнаємо невдачі. І ми майже не усвідомлюємо, що цей стереотип — не просто хибний, а ще й деструктивний. Коли хтось називає себе гуманітарієм (а це зовсім не означає наявність у людини докторського ступеня з філології), то, дуже ймовірно, математика з фізикою йому «не зайшли» й він навісив на себе такий ярлик. (...) Але, поділяючи на світ на «фізиків» і «ліриків», ми обмежуємо власні можливості. Досить повторити кілька разів, що учень — гуманітарій, і дитина зневірюється у своїх аналітичних здібностях. Учні ж із ярликом «технар» підсвідомо закреслюють для себе реалізацію у творчості, вивченні іноземних мов та в багатьох інших гуманітарних галузях. Дослідження останніх років дедалі більше схиляються до висновку, що математичного і нематематичного способів мислення не існує».

Катерина Терлецька наводить дослідження британського математика, професора Оксфордського університету і відомого популяризатора науки Маркуса дю Сотоя, який  упевнений, що ми всі — «математики», а також проводить паралелі між математикою та мистецтвом.

Наостанок вчена зазначає: «Вчитель математики, який любить свій предмет, може знайти математичні патерни, закономірності й задачі у світі мистецтва і захопити математикою дітей, які, можливо, позіхали, розв’язуючи логарифмічні нерівності. Саме тому дуже актуальним в освіті STEAM стає підхід, який включає ще один важливий компонент — Art. Завдяки інтеграції мистецтва, математики та природничих наук можна зробити заняття цікавими для більшості учнів. Сприймаючи інтегровані мистецтво й математику, школярі навчаються розширювати усвідомлення того, ким вони є насправді: і математиками, і митцями! Ще один зі співзвучних сучасних трендів освіти — музейна педагогіка, яка базується на міждисциплінарному підході в умовах музейного середовища. Такі уроки зі STEАM у музеї стають зараз популярними в нашому київському Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. На один із них — для юних митців і математиків — «Коло та його властивості на матеріалі творів з колекції Музею Ханенків», створений спільно з НЦ МАН України, я вас і запрошую».

За інформацією ресурсу «Дзеркало тижня»