18 квітня 2021 року виповнилося 80 років Геннадію Михайловичу Зінов’єву – відомому фізику-теоретику, члену-кореспонденту НАН України, завідувачу відділу фізики високих густин енергії Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. На вшанування цього ювілею в Інституті 26 квітня 2021 року в режимі відеоконференції відбувся науковий семінар, до якого, зокрема, долучились іноземні науковці найвищого міжнародного рівня.
 Член-кореспондент НАН України Геннадій Зінов’єв |
На ранковому засіданні семінару виступили співробітники відділу фізики високих густин енергії доктори фізико-математичних наук
Дмитро Анчишкін, Олег Борисенко, Кирило Бугаєв, Марк Горенштейн, Юрій Синюков і
Євген Мартинов. Тематика доповідей охопила різні види діяльності Геннадія Зінов’єва: від історії формування наукової тематики з фізики високих густин енергії у 1970-1985 роках і створення української національної грід-мережі до наукових результатів, одержаних, зокрема, за такими напрямами, як розвинення статистичного підходу в рамках дуальної резонансної моделі, фаєрбольні моделі кумулятивного ефекту в протон-ядерних зіткненнях, побудова точно розв’язуваної моделі фазового переходу деконфайнменту, квантова хромодинаміка на ґратці, аналіз народження фотонів на різних стадіях релятивістських ядро-ядерних зіткнень та вплив взаємодії в кінцевому стані на двочастинкові імпульсні спектри адронів.
На вечірньому засіданні виступили троє всесвітньовідомих фізиків –
Гельмут Зац (Німеччина),
Петер Браун-Мунціґер (Німеччина) та
Ларі МакЛеран (США). У своїх доповідях вони відтворили роль Геннадія Зінов’єва як не лише видатного фізика-теоретика, а й ініціатора співпраці українських науковців із міжнародною спільнотою в галузі експериментальної фізики високих енергій та одного із засновників міжнародної колаборації ALICE на LHC (Великому адронному колайдері) в ЦЕРНі (Європейській організації ядерних досліджень).
Доповіді викликали значний інтерес – до онлайн-засідань приєднувалися науковці з різних установ України та закордонні колеги зі спогадами й побажаннями Геннадію Михайловичу довгих років життя, великого щастя, міцного здоров’я, нових досягнень у всіх його справах.
Презентації всіх доповідей опубліковано також на сайті Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України
(http://bitp.kiev.ua/conferences 2021 рік).
* * *
Згадуючи буремні роки становлення України як Асоційованого члена Європейської організації ядерних досліджень, варто відзначити роль Геннадія Зінов’єва в налагодженні контактів із ЦЕРН.
У випуску № 37 газети «ДТ» від
5 жовтня 2007 року Олександр Рожен в
інтерв’ю з Геннадієм Михайловичем писав: «Український фізик-теоретик давно зайняв у цій організації солідне становище і, власне, міг би на цьому заспокоїтися, як багато інших вітчизняних учених, які зробили кар’єру за кордоном. Та Геннадій Михайлович почав прокладати зворотний шлях ‒ із ЦЕРНу до України. Авторитет ученого, володіння англійською мовою, ерудиція, широкі зв’язки серед світової наукової еліти (хай там як, і це важливо), допомогли йому в цій справі, яка спочатку здавалася майже безнадійною. Не дивно, що тодішній директор ЦЕРНу Нобелівський лауреат, професор Карло Руббіа запропонував відомому українському теоретику взяти участь у роботі зі створення найбільшого у світі пришвидшувача під Женевою. Під час зустрічі С. Рябченка, Г. Зінов’єва і Карло Руббіа видатний італійський учений буквально наказав своїм помічникам допомогти українським колегам у той важкий для них час, адже був певен, що їхній поки ще потужний потенціал усе-таки візьме своє...»
Відповідаючи на запитання журналіста, Геннадій Зінов’єв висловився напрочуд далекоглядно: «Приміром, щойно в ЦЕРНі запрацює пришвидшувач, відразу ж потрібно буде опрацьовувати величезну кількість наукових матеріалів, і потреба в наших наукових кадрах зросте багаторазово. Щоб працювати з матеріалами, які будуть отримані на пришвидшувачі, доведеться залучити до цих проектів об’єднані обчислювальні системи в різних країнах. Уже очевидно ‒ досить великі можливості для розвитку таких обчислень має й Україна. Проте для цього слід об’єднати в єдину мережу всі обчислювальні потужності, всі існуючі кластери й створити систему розподілених обчислень ‒ Грід».
І українці за короткі терміни створили дуже сильний сегмент гріду, який сьогодні є серйозним ресурсом у ЦЕРНі.
Цікаво зазначити, що саме
5 жовтня, але вже 2016 року Україна набула статусу асоційованого члена ЦЕРН на підставі
Закону України від 02.09.2014 № 1666-VII «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН». За інформацією Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України