В ефірі «Українського радіо» почесний директор ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» академік Вадим Лялько розповів про те, як краще досліджувати Землю з космосу.
 |
Він зазначив, що для того, щоб досягти сталого розвитку суспільства і довкілля на нашій планеті, слід, перш за все забезпечити людство трьома основними компонентами його життєдіяльності: продовольством – питною водою – енергетичними ресурсами за умов оптимізації росту населення. Найбільш ефективним засобом для оперативного малозатратного вирішення вказаної проблематики на фоні сучасних негативних космічних змін є, як свідчить наявний міжнародний та український досвід, широке залучення матеріалів спеціалізованих зйомок земної поверхні з космічних апаратів та тематична комп’ютерна інтерпретація одержаної інформації. Для досягнення поставлених цілей варто підтримувати і розвивати сучасний пріоритетний напрямок космічних досліджень – «Дистанційні дослідження Землі з Космосу». У цьому відношенні, поряд зі створенням національних ракет-носіїв та космічних апаратів, слід максимально залучати для вирішення актуальних для України екологічних, природоресурсних, оборонних та соціо-економічних задач, ту інформацію, яку можна безкоштовно отримувати регулярно від зарубіжних космічних апаратів, що вже знаходяться на орбітах (КА Sentinel , Landsat 8 тощо).
У Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України протягом останніх років саме з використанням інформації від зарубіжних супутників було вирішено ряд важливих актуальних наукових та прикладних задач, а саме:
- розроблено методично-програмні комплекси підвищення розрізнювальної здатності матеріалів багатоспектральних космічних зйомок;
- створено ряд калібрувально-завіркових наземних полігонів в різних ландшафтно-кліматичних зонах України для надійної тематичної інтерпретації матеріалів дистанційного зондування Землі;
- на основі опрацьованих матеріалів зйомок створено відповідні методики для вирішення актуальних задач оцінки продуктивності агроценозів, лісів, болотних угідь та інших екосистем, мінімізації негативного впливу на довкілля кліматичних змін, прогнозування пожежонебезпечності лісів та торфовищ, дано рекомендації по пошукам корисних копалин, мінімізації теплових навантажень міських територій, інтенсифікації вилучення СО2 з атмосфери певними типами рослинних екосистем в умовах глобального потепління тощо.
Академік Вадим Лялько висловив думку щодо важливості відображення необхідної фінансової підтримки реальних робіт по пріоритетному актуальному напряму «Дистанційні дослідження Землі з Космосу», зокрема забезпечення калібрувально-завіркових полігонних робіт у проєкті Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2021-2025 роки. Це дасть можливість надавати практичні рекомендації з раціонального природокористування вже зараз, не чекаючи запусків вітчизняних супутників, економлячи при цьому багатомільйонні кошти.
Також під час розмови академік висловив занепокоєння щодо представленого проєкту наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження переліку наукових спеціальностей за галузями науки, відповідно до яких присуджуються наукові ступені кандидата наук і доктора наук». Оскільки спеціальність «Дистанційні аерокосмічні дослідження» відсутня у «геологічних» та «географічних» галузях наук.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС За інформацією ДУ «Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України»