В Інституті ядерних досліджень (ІЯД) НАН України з ініціативи Ради молодих вчених і за підтримки Дирекції цієї академічної наукової установи відбувся день відкритих дверей.
Студенти, викладачі та всі охочі мали нагоду дізнатися про напрями діяльності Інституту й ознайомитися з його ядерно-фізичними установками, зокрема з реактором ВВР-М, циклотроном У-240, електростатичним прискорювачем ЕГП-10К та іншими. Попередні списки відвідувачів формувалися напередодні, адже сам Інститут ядерних досліджень є режимним об’єктом.
Першу ранкову екскурсію розпочав голова Ради молодих вчених ІЯД НАН України, науковий співробітник відділу радіаційної фізики цього Інституту кандидат фізико-математичних наук Євген Малий. Він розповів гостям про основні напрями діяльності Інституту та найвагоміші здобутки колег, описав поточний стан і подальші виклики, які стоять перед науковцями, а також поінформував студентів і випускників університетів про можливості написання дипломних робіт, проходження практики та вступу до аспірантури на базі Інституту.
 Відвідувачі екскурсії пройшли крізь прохідну |
 Голова Ради молодих вчених ІЯД НАН України кандидат фізико-математичних наук Євген Малий (на першому плані фото) |
Після цього екскурсійна група відвідала реакторний комплекс.
Дмитро Стратілат, провідний інженер відділу дослідницького ядерного реактора, аспірант 1-го року навчання, провів для гостей Інституту доволі докладну, тривалу та насичену екскурсію, розповівши про дослідницький реактор ВВР-М, побудований 1960 року, і продемонстрував макети активної зони та паливних збірок. Відвідувачі також мали змогу побачити сам реактор і пультову кімнату.
Слід зауважити, що цей реактор використовується як потужне джерело нейтронів для проведення фундаментальних і прикладних досліджень у різних галузях науки й техніки. Надійність роботи реактора забезпечують його конструкція, професійна експлуатація обладнання та систем, постійне оновлення й модернізація обладнання.
 Відвідувачі зайшли до корпусу, в якому розташовано реактор |
 Екскурсія на пультову реактора |
 Аспірант і провідний інженер Дмитро Стратілат показує відвідувачам «гарячі камери» реактора |
 Дмитро Стратілат розповідає про завантаження палива та систему регулювання ланцюгової реакції |
 Відвідувачі біля «гарячих камер» реактора |
 Зал реактора |
 Колективне фото гостей Інституту |
Після реактора молодший науковий співробітник відділу радіаційного матеріалознавства Олександр Шкапяк продемонстрував гостям Інституту «гарячі камери» – унікальні установки, в яких металевими руками-маніпуляторами через вікно можна візуально виконувати роботу з радіоактивними матеріалами, розміщеними в окремих закритих камерах. Цей відділ активно залучено до програми з подовження безпечної експлуатації енергоблоків вітчизняних атомних електростанцій, а його співробітники досліджують корпуси реактора на крихкість.
 Молодий учений Олександр Шкапяк показує відвідувачам «гарячі камери» |
Наступним об’єктом став електростатичний перезарядний прискорювач (тандем) ЕГП-10К, екскурсію на якому провів провідний науковий співробітник відділу ядерних реакцій доктор фізико-математичних наук Володимир Осташко. На цьому прискорювачі можна отримати пучки протонів, дейтронів і альфа-частинок з енергією в межах 3–10 та 3–15 МеВ відповідно. Тандем дає можливість прискорювати важкі іони в широкому діапазоні мас. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з самим залом, де міститься прискорювач, а також відвідати пультову.
 Доктор фізико-математичних наук Володимир Осташко розповідає про прискорювач ЕГП-10К |
 Відвідувачі на прискорювачі ЕГП-10К |
 Пультова на прискорювачі ЕГП-10К |
Заступник голови Ради молодих вчених ІЯД НАН України, науковий співробітник
відділу фізики лептонів кандидат фізико-математичних наук
Дмитро Касперович розповів гостям Інституту про діяльність свого відділу, яка полягає у пошуку рідкісних ядерних процесів, зокрема подвійного бета-розпаду. Безнейтринну моду цього розпаду заборонено у Стандартній моделі через порушення закону збереження лептонного числа, але передбачено у багатьох теоретичних розширеннях до Стандартної моделі. Група науковців відділу фізики лептонів ІЯД НАН України у складі міжнародних колаборацій бере участь в експериментах із пошуку й дослідження рідкісних процесів, що проводяться у підземних лабораторіях Італії, Франції, Бельгії, Південної Кореї тощо, а також розробленні нових радіоактивно чистих детекторів.
Відвідувачі також ознайомилися з низькофоновою сцинтиляційною установкою, пасивний та активний захист якої дозволив знизити фон детектора на 3 порядки в області енергій до 3 МеВ і на порядок – для енергій до 3 МеВ (фон космічного випромінювання). Ця установка може застосовуватися для оцінки радіоактивних забруднень матеріалів на високому рівні чутливості та для розроблення радіоактивно чистих детекторів для низькофонових експериментів.
 Кандидат фізико-математичних наук Дмитро Касперович |
Наступним етапом екскурсії було знайомство з діяльністю відділу фізики високих енергій, яке провів аспірант 3-го року навчання і за сумісництвом провідний інженер цього відділу Василь Добішук. Співробітники відділу беруть участь в експериментах і теоретичних дослідженнях із фізики високих енергій, створюють та застосовують методики для вимірювань, аналізу й інтерпретації фізичних даних у рамках сучасних теоретичних моделей. Метою робіт є дослідження фундаментальних взаємодій в атометровому просторі, з’ясування асиметричних властивостей матерії та антиматерії, пошук сигналів нової фізики, нових кваркових станів і частинок, сигналів кварк-глюонної плазми тощо.
Спільно з відділом фізики плазми та плазмових технологій ІЯД НАН України створено фізико-технічні основи детекторів нового типу – металеві мікродетектори (ММД). Позиційно-чутливі детекторні системи на основі ММД успішно застосовуються як в експериментах із фізики високих енергій (а саме – в системі моніторингу світимості експерименту HERA-В на Німецькому електронному синхротроні (Deutsches Elektronen-Synchrotron, DESY – Гамбурґ, ФРН) і системі радіаційного моніторингу експерименту LHCb на Великому адронному колайдері (Large Hadron Collider, LHC) Європейського центру ядерних досліджень (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN – Швейцарія)), так і в наукових дослідженнях за іншими напрямами: в електронній фокальній площині лазерного мас-спектрометра (Інститут прикладної фізики НАН України, Суми); в установці швидкісного рентгено-структурного аналізу (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Київ) для вивчення динаміки фазових переходів у металах при нагріванні/охолодженні; у вимірюванні просторового розподілу дози для цілей фракціонованої радіотерапії (приклади застосування – біомедична лінія на синхротроні ESRF (European Synchrotron Radiation Facility) у Ґреноблі (Франція), клінічний центр важких іонів HIT (Heidelberg Ion-Beam Therapy Center) у Гейдельберзі (ФРН)). Роботи зі створення нових детекторних систем для фізики високих енергій та медичного застосування розгортаються в межах діяльності Міжнародної асоційованої лабораторії LIA IDEATE (Франція, Україна).
 Аспірант і провідний інженер Василь Добішук показує детектор відвідувачам |
Останнім пунктом програми стала екскурсія на ізохронний циклотрон У-240, яку провів завідувач відділу ядерних реакцій доктор фізико-математичних наук Орест Поворозник. Ізохронний циклотрон У-240 – це прискорювач циклічного типу, на якому виконуються фундаментальні та прикладні ядерно-фізичні дослідження з використанням прискорених пучків заряджених частинок широкого спектра мас від протонів до важких іонів. Параметри прискорювача дозволяють отримувати пучки протонів із плавним регулюванням їхньої енергії в межах від 8 до 80 МеВ, пучки дейтронів з енергією 15–70 МеВ, а також прискорювати важкі іони.
 Доктор фізико-математичних наук Орест Поворозник розповідає про циклотрон У-240 |
До проведення дня відкритих дверей в Інституті активно долучилися й інші члени Ради молодих вчених ІЯД НАН України: старший науковий співробітник відділу фізики важких іонів кандидат фізико-математичних наук Юрій Степаненко та старша наукова співробітниця відділу теорії ядерних процесів Марія Романюк, яка здійснювала фотозйомку екскурсій.
Організатори вдячні гостям Інституту за відвідини і вкотре запрошують студентів до написання дипломних робіт, проходження практики та вступу до аспірантури Інституту ядерних досліджень НАН України.
За інформацією ІЯД НАН України