28 вересня 2021 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України у форматі відеоконференції працювала дискусійна платформа з питань розвитку в Україні досліджень у сфері міжнародної економіки. Захід ініціював сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту. У межах виступів і дискусії обговорювались актуальність теоретичного дослідження процесів світової економіки, відмінність у вивченні основних міжнародних економічних проблем представниками академічної та університетської науки, негативні та позитивні наслідки глобалізації, проблеми міжнародної конкуренції, а також затребуваність підготовлених в Україні фахівців із міжнародної економіки та розширення можливостей їхнього працевлаштування. До дискусійної платформи долучилися відомі вчені з різних інститутів НАН України, українських та іноземних закладів вищої освіти.
 Учені Інституту економіки та прогнозування НАН України (зліва направо): доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, академік Андрій Гриценко та доктор економічних наук, професор Олена Борзенко |
Зі вступним словом до учасників звернувся заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Андрій Гриценко. Він, зокрема, звернув увагу на основну суперечність епохи між глобалізацією та локалізацією, виокремивши її форми у міжнародних відносинах, а саме – суперечність між державою як локальною формою існування та транснаціональними корпораціями (ТНК), між глобальною і реальною економіками, національними та світовими грошима тощо. На думку вченого, методологічна форма розв’язання суперечностей має базуватися на використанні функціональних підходів. Академік наголосив, що відсутність в Україні академічного інституту, який би вирішував основні проблеми світового господарства, загрожує державі втратою суб’єктності.
В установчій доповіді головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров звернув увагу на низку методологічних й організаційних проблем у дослідженні міжнародних економічних відносин. Зокрема, він наголосив на певній інерційності традиційної парадигми мислення та сприйняття світу (насамперед щодо процесу глобалізації); слабкому розвиткові країнознавства; недостатній присутності українських учених-економістів у міжнародному науковому просторі; певній вузькості наукових інтересів у фахових дискусіях, інституційних слабкостях та інформаційному голоді щодо оприлюднення зазначених питань для широкого загалу. На продовження доповіді завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Борзенко зауважила, що стрижневі фундаментальні та прикладні дослідження науковців у цій сфері загалом мають здійснюватися за такими напрямами, як глобальний розвиток і національні інтереси України; еволюція системи міжнародних відносин, ризики та гарантії міжнародної безпеки; найважливіші тенденції та нові якісні характеристики світового економічного розвитку; місце України у глобальній економіці.
 Виступає доктор економічних наук, професор Олександр Шаров |
Під час подальшої дискусії президент Державної науково-навчальної установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України академік
Тетяна Єфименко підтримала виголошені думки про важливість інформаційного забезпечення й обміну інформацією не тільки між українськими економістами-міжнародниками, а й у спілкуванні з іноземними партнерськими установами, приділивши особливу увагу питанню фундаментальних досліджень глобальних фінансових процесів із позиції огляду основних підходів до та після Великої рецесії.
[ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ]
Помічниця проректора з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор економічних наук, професор
Зоряна Луцишин представила, фактично, додаткову доповідь щодо методичного забезпечення міжнародних досліджень. Вона докладно розглянула ступеневу підготовку науковців-міжнародників із погляду теорії та практики. Крім того, запропонувала створення державних бюджетних програм (держава – стейкхолдер), де теоретичні дослідження за необхідними напрямами делегувалися би спеціалізованим інститутам (творчим колективам), а розроблені бюджетні теми – втілювались у концепції розвитку держави.
[ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ] Думку про інституційну слабкість наукових досліджень у сфері міжнародної економіки зокрема та міжнародних досліджень загалом підтримали у своїх виступах академік Андрій Гриценко, віцепрезидент Академії економічних наук України, головний редактор журналу «Європейська економіка» доктор економічних наук, професор Євген Савельєв, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики Інституту регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков та інші учасники дискусії.
Науковий консультант Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, головний науковий співробітник відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Сіденко запропонував створити потужну систему постійного комплексного науково-аналітичного супроводження процесів розвитку Європи та європейської інтеграції. Цій меті могло би слугувати створення мережі незалежних аналітичних центрів і консорціуму провідних аналітичних центрів, які вивчають проблеми європейської інтеграції, із запрошенням до такого консорціуму представників авторитетних європейських дослідницьких осередків. Крім того, науковець вважає за необхідне та можливе заохотити український бізнес до активного фінансування фахових досліджень стратегічних питань розвитку країни та шляхів оптимізації місця України в Європі, зокрема через висунення української довгострокової дослідницької ініціативи у питаннях євроінтеграції, котра могла би реалізовуватися на основі відкритого конкурсу.
Позицію щодо необхідності активізувати пошук фінансових ресурсів підтримали й інші дискутанти, які згадували і про співпрацю з великим бізнесом (завідувач відділу Державної науково-навчальної установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України доктор технічних наук Олександр Стрижак), і про необхідність державного замовлення на фундаментальні дослідження (доктор економічних наук, професор Євген Савельєв).
У своєму виступі член-кореспондент НАН України Ігор Манцуров, відштовхуючись від порушеного доктором економічних наук, професором Олександром Шаровим питання про розширення наукових поглядів на сучасну глобалізацію, висловив гіпотезу щодо можливості зародження принципово нової форми глобалізації, яка значно відрізнятиметься від нинішніх глобалізаційних процесів. Найімовірніше, це буде транснаціоналізація державних китайських компаній, яку вже розпочала КНР.
Крім того, член-кореспондент НАН України Ігор Манцуров запропонував досконаліший категоріальний апарат, використання якого дозволяє системно розкрити якісні та кількісні характеристики ландшафту світової економіки, за якими можливо визначити наявність у структурі глобальної економічної системи різних центрів; методологію дослідження імпульсів і механізмів формування, розвитку та зміни держав-лідерів – центрів світової економічної системи; концептуальний підхід до визначення специфіки взаємодії провідних світових геоекономічних господарських центрів в умовах глобалізації. Він також навів результати аналізу динаміки розвитку регіональних і глобальних центрів сучасної світової економіки, розповів про підходи до визначення геоекономічної багатополярності як актуальної особливості глобальної світогосподарської конфігурації XXI століття, окреслив найімовірніші сценарії взаємодії та конкуренції провідних світових господарських центрів в умовах невизначеності перспектив розвитку світової економіки тощо.
Доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков наголосив на необхідності ґрунтовнішого залучення нобелівських лауреатів (зокрема за походженням чи за діяльністю пов’язаних з Україною) до читання у нас лекцій чи проведення практики. Він також підтримав позиції інших учасників дискусійної платформи щодо необхідності більшої диференціації результатів наукової діяльності в установах НАН України та закладах вищої освіти.
Підтримуючи важливість і нагальність запропонованих для дискусії питань, виконувач обов’язків завідувача відділу трансатлантичних досліджень Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат історичних наук, доцент Сергій Толстов звернув увагу на їх зв’язок із національною економічною безпекою. На жаль, за його словами, чимало прогнозів нашої економічної науки не справдилися – саме через нетрадиційні підходи та тренди у світовій економіці. На думку вченого, сама постановка проблеми поліпшення досліджень у галузі міжнародної економіки нині на часі й вирішити цю проблему українські фахівці мають спільними зусиллями. А віцепрезидент Асоціації міжнародників України доктор економічних наук, професор Георгій Сігуа вбачає шлях вирішення цієї проблеми у створенні інституційного координаційного центру з питань міжнародних відносин та світового господарства.
Головний науковий співробітник відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Тетяна Артьомова зауважила, що невдоволення процесами глобалізації зростає. Соціально-економічна турбулентність і нестабільність економічного розвитку підривають цивілізаційне підґрунтя міжнародних економічних відносин, породжують низку глобальних викликів та загроз. Утім, адекватним орієнтиром успішного господарювання є забезпечення збалансованого економічного розвитку через розбудову цілісної системи інституційної архітектоніки, що функціонує за законами ефективної економічної рівноваги.
Наукову дискусію підтримала провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Інститут економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Тетяна Бурлай, відзначивши об’єктивну необхідність і затребуваність наукового обґрунтування державної політики України з протидії дивергенційним тенденціям у процесі її євроінтеграції. Першим кроком з боку держави має стати розроблення інституційного механізму залучення до створення такого наукового підґрунтя провідних українських учених, насамперед у царині міжнародної економіки.
Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень кандидат географічних наук Анатолій Бобровицький зауважив, що однією з основних умов участі України у глобальному економічному просторі є її суб’єктність і місце в системі світових економічних відносин. Тож необхідно створити модель розвитку країни з урахуванням її місця у світовій системі міжнародних економічних відносин та динаміки змін її участі у цьому процесі. А ухвалення рішень на державному рівні має забезпечуватися науково-аналітичною інформацією, коротко- та середньостроковими прогнозами і дороговказами зі впровадження заходів на різних державних рівнях і в різних секторах економіки.
Окрім вітчизняних дослідників до дискусійної платформи долучилися закордонні науковці – професор Екхард Фраєр (Німеччина), доктор Олександр Маноле (Румунія), доктор Тетяна Колесникова (Молдова), доктор Сискос Евангелос (Греція). Усі вони були одностайними у визнанні необхідності сильного інституційного підґрунтя у сфері міжнародних відносин і світового господарства.
Актуальне питання геостратегічних відносин порушив під час дискусії провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор політичних наук, професор Ігор Піляєв. Він, зокрема, констатував, що США і Велика Британія після остаточного Брекзиту, з одного боку, та Європейський Союз – з іншого, обрали із Китаєм як висхідною наддержавою (наддержавою, що постає) принципово різні стратегії геостратегічних взаємовідносин.
Тему геостратегічних відносин продовжив старший науковий співробітник сектору міжнародних міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Євген Редзюк, зазначивши, що деструктивна політика, яку проводять США та ЄС щодо Китаю на глобальному рівні, не сприяє світовому гармонійному соціально-економічному розвитку. Згодом, якщо захисна стратегія США не зміниться на проактивну, Китай стане світовим лідером і гегемоном, позицію якого враховуватимуть всі країни – учасники глобалізованого світу.
Провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Тамара Панфілова наголосила на актуалізації досліджень, спрямованих на запобігання ескалації глобальних ризиків і загроз, а також висловилася про необхідність фундаментальних досліджень у сфері світового господарства та міжнародної економіки, що мають втілюватись у концепції розвитку держави.
Під час обговорення науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Анна Глазова зауважила, що в епоху економіки знань актуалізуються фундаментальні дослідження з питань глобальної цифровізації економіки та віртуалізації світового фінансового ринку як ключових чинників, що визначають основні сучасні тренди світового розвитку.
Доцент Київського національного університету імені Вадима Гетьмана кандидат економічних наук Яна Храпунова запропонувала вдосконалити методологію розрахунку індексу оцінювання рівня глобалізації країн та його змін у просторі й часі, додавши до алгоритму: а) стан розвитку фінансової глобалізації окремої країни, особливості розвитку глобалізаційних процесів у сфері фінансів загалом; б) рівень глобалізації економіки і технологій, до якого призвела діяльність могутніх ТНК; в) рівень глобалізації інформаційних потоків через мережу Інтернет, телекомунікацій, на діяльність яких також впливають інформаційні ТНК.
Наразі великі напрацювання щодо визначення місця України в системі міжнародних економічних відносин розрізнені та не мають системного характеру і не використовуються для формування державної політики у цій сфері. Основний напрям роботи – координація зусиль науковців із НАН України, університетів, незалежних дослідницьких центрів і державних науково-аналітичних центрів задля створення цілісної системи підтримки органів державної влади щодо інтеграції України у світовий економічний простір із використанням здобутків країн-лідерів, які успішно подолали проблеми перехідних періодів і формують активні регіональні позиції заради досягнення цілей, пов’язаних з економічною та політичною стабільністю, регіональною безпекою і гармонійним, збалансованим розвитком національних економік.
За результатами дискусії її учасники підготують конкретні пропозиції з удосконалення організації досліджень у сфері міжнародної економіки та сподіваються на реальну підтримку з боку влади, підприємців і громадянського суспільства.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України