20 жовтня 2021 року в рамках спільного українсько-болгарського проєкту “The coordination with the EU monetary authorities: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Координація з монетарними органами ЄС: досвід Болгарії та перспектива України») відбувся міжнародний онлайн-семінар “The impact of integration processes on the monetary policy: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Вплив інтеграційних процесів на грошово-кредитну політику: досвід Болгарії та перспектива України»). Його ініціювали відділ грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України й Інститут економічних досліджень Болгарської академії наук (БАН). Захід тривав у форматі відеоконференції, робочою мовою була англійська.
 |
Зі вступним словом до учасників семінару звернувся професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян, який акцентував на необхідності вдосконалення різних елементів макроекономічної політики в контексті майбутнього членства наших країн у зоні євро. Актуальність теми круглого столу підкреслили у своїх вітальних промовах й інші учасники заходу.
У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили широке коло сучасних фінансово-економічних проблем української та болгарської економік. Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли активну участь у роботі двох наукових секцій – щодо аспектів макроекономічної політики української та болгарської економік.
Семінар зосереджувався на огляді змін в українському законодавстві, що наблизили його гармонізацію з європейськими нормами і нормативами у сфері фінансових ринків. Було визначено роль та місце малих відкритих економік, таких як Болгарія й Україна, у світових фінансових потоках. Учасники заходу приділили увагу проблематиці впровадження фінансової відкритості згідно з новими поглядами на глобальну економічну нестабільність і пов’язані з нею проблеми. Наголошувалося на ролі грошових переказів, зокрема для фінансової інклюзії. Розглядалися сучасні тенденції фінансового поглиблення та монетизації економік країн світу, згрупованих за рівнем доходу, зокрема Болгарії та України.
Зі свого боку, болгарські колеги погодилися, що фінансіалізація (процес активного розвитку фінансового сектору відносно менш динамічного реального) як стимулює приплив транскордонного фінансового капіталу, так і призводить до негативної реакції на ендогенні економічні процеси. Вона перебудовує функціонування економічної системи на макро- та мікрорівні. Крім того, болгарські вчені звернули увагу на неможливість реалізації незалежної грошово-кредитної політики у своїй країні. Зокрема, Болгарія приєдналася до Європейського механізму обмінних курсів, що уможливило отримання фінансової підтримки від ЄС, але при цьому наразилася на економічні й фінансові ризики, притаманні всій Єврозоні. Своєю чергою, науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України також констатували залежність української грошово-кредитної політики, зумовленої, однак, іншими чинниками.
Учасники семінару підсумували, що розвинені фінансові ринки передбачають розвинену інфраструктуру, тому вкрай важливо адаптувати законодавство до європейських норм із урахуванням місцевих реалій, а також наголосили на необхідності підвищення фінансової інклюзії в Україні. На шляху до ЄС Україні потрібно імплементувати ці заходи у власній політиці для безпечного впровадження фінансової відкритості. Гарабед Мінасян спрогнозував, що інституційна якість економічного розвитку відіграватиме більшу роль, аніж розмір ринку та якість інфраструктури. Як підкреслили болгарські колеги, завдання підвищення фінансової інклюзії важливе і для Болгарії.
 Учасники заходу |
Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик у своїй доповіді “Financial openness: contradictions of European integration requirements under global economic destabilization” зосередився на фінансовій відкритості як важливій умові економічної інтеграції. Він зазначив, що шоки від раптового припливу та втечі іноземного капіталу впливали на курс болгарської національної валюти менше, тоді як для стабільності української валюти це мало вкрай негативне значення. Учений також звернув увагу на складність наближення до ЄС для України, пов’язану із нерегульованими міжнародними потоками капіталу, що провокують надмірне коливання вартості національної валюти. Водночас, умови приєднання до EMR II (Європейського механізму регулювання валютних курсів) вимагають підтримання стабільного курсу національної валюти без особливих заходів протягом двох років, із коливанням відносно євро у межах 15%. Євген Бублик виокремив три основні шляхи безпечного і продуктивного підвищення фінансової відкритості для України: збереження норм валютного регулювання та використання валютних інтервенцій для запобігання надмірній волатильності курсу національної валюти через спекулятивну поведінку й панічні настрої; впровадження макропруденційної політики як більш ринкового інструментарію обмеження системного ризику фінансової нестабільності; непрямий вплив на параметри руху міжнародних потоків капіталу через фіскальну політику й імплементацію міжнародних заходів, спрямованих на обмеження нелегальних потоків капіталу.
 Фрагмент виступу доктора економічних наук Євгена Бублика (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Старша наукова співробітниця відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Катерина Ґрубер (Ануфрієва) у своїй презентації “Place of Ukraine and Bulgaria in the global circulation of financial resources: benefits and cautions for the small economies” зосередилася на світових тенденціях фінансової лібералізації після світової фінансової кризи 2007–2008 років, які спричинили численні виклики для малих економік, зокрема української. Вона зауважила, що лібералізація залежить від рівня розвитку країни та її державних інститутів. В Україні лібералізація має здійснюватися з урахуванням того, що левова частка внутрішнього капіталу «втекла» в офшори, що у разі швидкої лібералізації може призвести до негативних наслідків. Дослідниця також відзначила постійний торговий дефіцит економіки України, що створює додаткове навантаження на ВВП; зовнішній борг України становить близько 80% ВВП, тоді як Болгарії – 60%. Міжнародні резерви в Україні недостатні для покриття боргу, в Болгарії ж таке покриття становить близько 70%. Аналогічні проблеми для малих економік України та Болгарії стосуються необхідності зменшення проблемних кредитів, що додає банківському секторові нестабільності, призводить до слабкої фінансової залученості, залежності від цін на сировину в міжнародній торгівлі та залежності від грошових переказів.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Катерини Ґрубер (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Наукова співробітниця відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Юлія Шаповал і молодший науковий співробітник цього ж відділу кандидат економічних наук Олексій Шпанель-Юхта представили виступ “Remittances and financial inclusion: cases of Bulgaria and Ukraine”, присвячений масштабності та зростанню ролі припливу грошових переказів у країни з низьким і середнім рівнями доходу, зокрема в Україну. Як підкреслили вчені, грошові перекази посідають друге місце після прямих іноземних інвестицій (ПІІ), випереджаючи приплив офіційної допомоги та портфельного капіталу. Водночас, доповідачі відзначили падіння припливу грошових переказів на початку пандемії, яке відновилося у кінці 2020 року. Цей приплив зумовили вибухове зростання міграції та значне розширення можливостей завдяки цифровізації грошових переказів.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Юлії Шаповал (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Олексія Шпанеля-Юхти (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Кандидат економічних наук Катерина Ґрубер (Ануфрієва) у своєму виступі “International financial sanctions and their impact on the small economies” звернула увагу на наслідки міжнародних фінансових санкцій для малих відкритих економік. Вона зазначила, що втрата ВВП у цільових країнах, на які впливають санкції, зросла до 10%, а вплив на їхню зовнішню торгівлю – майже на 50%. Коефіцієнт успіху санкцій, спрямованих на обмеження торгівлі, становить 50%. Відповідно, ефект від міжнародних санкцій полягає у диверсифікації торгівлі та відпливі капіталу.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Катерини Ґрубер (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Провідна наукова співробітниця відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Світлана Брус виступила з теми “Harmonization of Ukrainian legislation to EU requirements in the financial sphere”, розглянувши основні успіхи та прогалини у гармонізації українського законодавства з європейськими нормами й нормативами у сфері фондового, банківського та страхового ринків. На думку вченої, нерозвинена інфраструктура фінансових ринків призводить до вразливості української економіки. Виникають проблеми, пов’язані з різким відпливом чи припливом іноземного капіталу, валютними ризиками, посиленням залежності від міжнародних фінансових криз. Наразі адаптація у сфері фінансових ринків відбувається згідно із затвердженим графіком або наближено до нього. Доповідачка деталізувала положення про ринки капіталу, банківський сектор, сфери недержавне пенсійне забезпечення та страхування, імплементацію яких слід прискорити.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Світлани Брус (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Аспірант відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України Ігор Бридун у своєму виступі “Adaptation of the legislation of Ukraine on the regulation of the insurance market and insurance services to the EU acts” розглянув актуальні проблеми гармонізації законодавства України у сфері страхових послуг. Він відзначив, що, попри певне увідповіднення законодавчої бази українського страхового ринку стандартам ЄС в останні роки, одним із ключових завдань залишається імплементація Директиви «Solvency II». Доповідач розглянув відмінності між чинним Законом України «Про страхування» та проєктом Закону України «Про страхування», який наразі розглядає Верховна Рада України (у новому законопроєкті основні рекомендації цієї Директиви враховано), а також представив модель у системній динаміці для оцінки впливу нормативних вимог на страхові компанії в Україні, що складається із трьох підмоделей (RR – нормативні вимоги «Solvency II», DS – податкові збори та FF – генерування додаткового капіталу з доходу).
 Фрагмент виступу аспіранта Ігоря Бридуна (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
У своєму виступі “Finance-led growth of the economy: the role of financial innovations” кандидат економічних наук Юлія Шаповал привернула увагу колег до ролі фінансових інновацій в економічному зростанні. Завдяки фінансовому поглибленню (процесу насичення економіки фінансовими ресурсами), що є результатом активізації фінансових інновацій, капітал диверсифікується там, де може бути найпродуктивнішим. Дослідниця відзначила статистично значущий вплив фінансування досліджень і розробок на економічне зростання у країнах ЄС. При цьому для всіх країн фінансування досліджень і розробок мають позитивний і значущий вплив на економічне зростання у довгостроковій перспективі. Для країн, що розвиваються, ефект у короткостроковій перспективі слабкий, проте у довгостроковій перспективі його значення посилюється. Вищий рівень фінансової глибини (через частку обсягу внутрішнього кредиту, виданого приватному секторові, у ВВП, та витрати на науково-дослідну діяльність фінансового сектора) і монетизації економіки (а отже, більшу ліквідність через фінансових посередників) позитивно впливає на економічне зростання у міру збільшення можливостей для інновацій.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Юлії Шаповал (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Тему фінансової глибини економіки на прикладі української економіки продовжив молодший науковий співробітник відділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Павло Керімов у доповіді “Financial depth − economic growth nexus in Ukraine”, розглянувши концепцію фінансової глибини, її використання та загальноприйняті способи розрахунку. Продемонструвавши регресію взаємозв’язку фінансової глибини й економічного розвитку, вчений зауважив, що наявність і напрям причинно-наслідкового зв’язку між цими явищами змінюються залежно від країни та досліджуваного періоду, а також змінних, які використовуються як показники фінансового розвитку та специфікацій моделі.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Павла Керімова (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян разом із доцентом цього Інституту кандидатом економічних наук Віктором Йоцовим виголосили доповідь “Foreign capital inflows in Central and East European countries”, в якій представили аналітичну оцінку позитивних і негативних аспектів основних фінансових потоків та їх впливу на економічну динаміку, зокрема у країнах CMEA (Ради економічної взаємодопомоги). Віктор Йоцов відзначив, що інтеграція країн Центральної та Східної Європи до ЄС збільшила приплив ПІІ та прискорила процес інтеграції економік у європейські та світові виробничі й торгові ланцюги, оскільки ПІІ були основним показником економічного розвитку та зовнішньоекономічної довіри до стабільності й розвитку цих економік. Національні уряди очікували, що іноземні інвестори обмежать економічні та соціальні наслідки цієї трансформації та сприятимуть зростанню конкурентоспроможності економік, що підтверджується позитивним впливом іноземних інвестицій на експорт і зростанням валової доданої вартості компаній, що перебувають під іноземним контролем.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Віктора Йоцова (Інститут економічних досліджень БАН) |
Як запевнив Гарабед Мінасян, інтернаціоналізація економічних відносин, що триває нині, у майбутньому зумовить розширення виробничих потужностей. Під час світової фінансової кризи спостерігалася певна нестабільність взаємозалежності між чинниками зростання, а траєкторії розвитку країн Центральної та Східної Європи стали більш диференційованими. Дослідник також зазначив, що економічному зростанню сприяють і внутрішні, й іноземні інвестиції, та, водночас, існує ризик поступового зменшення припливу ПІІ, оскільки інвестори починають розміщувати свої інвестиції у прибутковіших країнах Європи та світу.
 Виступ доктора економічних наук Гарабеда Мінасяна (Інститут економічних досліджень БАН) |
Професори Інституту економічних досліджень БАН кандидати економічних наук Еміл Панушев, Іскра Христова-Балканська та Татяна Хубенова-Делісівкова представили спільне дослідження “Financial integration of Bulgaria after the debt crisis”. Їхній виступ присвячувався останнім змінам у фінансовій сфері ЄС під впливом кризових наслідків, особливостям політики адаптації банківської системи до умов ЄС та станові болгарського ринку капіталів після боргової кризи в Європі.
Розглядаючи перше з цих питань, Еміл Панушев звернув увагу присутніх, що після розгортання кризових подій у фінансовій сфері ЄС зусилля зосереджувалися на узгоджені правил і механізмів нагляду й регулювання банківської системи, вдосконаленні механізмів реструктуризації. Для подолання наслідків пандемії було розширено дешеві джерела фінансування бізнесу та впроваджено програми підтримки й нових можливостей для інвесторів і вкладників.
Іскра Христова-Балканська продемонструвала, що впродовж 2020–2021 років докладалися помітні зусилля для розвитку ринку капіталів Болгарії, передусім для поглиблення його інституціоналізації, реструктуризації та привабленні інвесторів. Для досягнення останньої мети здійснювалася лібералізація у податковій сфері, регуляторне законодавство синхронізувалось із нормами ЄС, розвивалась інфраструктура ринку капіталів. Про дієвість цих заходів свідчить зростання на 30% обсягів ринку капіталів у Болгарії та збільшення частки реальних ринкових операцій. На думку болгарських учених, подальший розвиток ринку капіталів Болгарії наразі стримується повільним зростанням реального сектора економіки.
 Виступ кандидата економічних наук Іскри Христової-Балканської (Інститут економічних досліджень БАН) |
Як зазначила Татяна Хубенова-Делісівкова, наслідками заходів із подолання кризи для банківської системи й ринку капіталів Болгарії стали збільшення рівня капіталізації та ліквідності банківських установ, прискорення імплементації методик моніторингу і регуляторних вимог Європейського центрального банку, а також тісна кооперація з європейським регулятором в оцінюванні стійкості болгарських банків.
 Фрагмент виступу кандидата економічних наук Татяни Хубенової-Делісівкової (Інститут економічних досліджень БАН) |
 Учасники заходу |
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України