The National Academy of Sciences of Ukraine

View message

14.04.2022

Засідання Президії НАН України 13 квітня 2022 року

13 квітня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося засідання Президії НАН України.

Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній

Під час засідання було заслухано дві доповіді.

Про «Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення» розповів академік НАН України Сергій Комісаренко.

академік НАН України Сергій Комісаренко

Він зазначив, що стан біобезпеки нашої країни визначається ефективністю національних заходів, спрямованих на максимальне зменшення біозагроз, що можуть виникнути або вже існують і які спрямовані на завдання шкоди здоров’ю та/або життю людей, тварин, рослин тощо. На сьогодні, на думку академіка НАН України Сергія Комісаренка, стан біобезпеки в Україні є незадовільним, на чому було наголошено ще у рішенні РНБО України у 2009 році. Тоді було визначено низку заходів, спрямованих на зменшення біозагроз в Україні, проте вони так і не були здійснені, і незадовільний стан біобезпеки за час, що минув, тільки погіршився.

Серед можливих найважливіших та/або найнебезпечніших загроз біологічного походження для України Сергій Комісаренко виокремив такі:

1) використання проти нашої країни біологічної зброї;

2) поширення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин, птахів, рослин;

3) ненавмисне створення можливих біозагроз при проведенні наукових досліджень, які можуть бути використані з подвійною метою (так звані «Dual-use» research), або ненавмисний (випадковий) витік патогенів з місць їх зберігання;

4) біотероризм – навмисне створення та/або використання небезпечних біологічних агентів;

5) неякісні харчові продукти, ліки, питна вода тощо;

6) генетично модифіковані організми (ГМО) та небезпечні продукти, отримані за їх допомогою, що можуть створювати загрози біологічному різноманіттю.

У Національній академії наук України проблемам біобезпеки, у широкому розумінні, приділяється досить велика увага. Вчені НАН України займаються науковими дослідженнями проблем біобезпеки практично від часу заснування Академії, але системна участь почалася з 2004 року – часу організації Комісії із біологічної і генетичної безпеки при РНБО України, коли співробітники НАН України становили більшість експертів Комісії.

У проєкті Державної цільової програми із біобезпеки і біозахисту на 2015-2020 роки передбачалося створення Національного центру імунобіотехнологій, тому для належної організації відповідної роботи в Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України створено спеціальну наукову групу з біобезпеки. Ця група у співробітництві з Центром дослідження миру Бредфордського університету (Великобританія), НАН США та Міжнародним центром Ландау-Вольта (Італія) стала одним із провідних центрів з навчання та розповсюдження знань із біобезпеки у світі, а також фактично стала науково-консультативною групою для Департаменту міжнародної безпеки та роззброєння МЗС України. Також НАН України у 2013 році заснувала Українську Асоціацію з біобезпеки, ініціювала адаптацію українського законодавства з біобезпеки до європейського, брала участь у семінарах під час зустрічей країн-учасниць Конвенції про заборону розроблення, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення у Женеві.

Під час обговорення доповіді виступив заступник Секретаря РНБО України Олексій Соловйов. Він наголосив на гострій необхідності сьогодні спростовувати фейки про існування в Україні лабораторій, де розробляється біологічна зброя.

Олексій Соловйов

Директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» член-кореспондент НАМН України Вікторія Задорожна розповіла про досвід своєї установи у дослідженні проблем біобезпеки. Вона наголосила також на тому, що війна загострила питання про стан біобезпеки в Україні і поставила питання про поширення особливо небезпечних хвороб.

член-кореспондент НАМН України Вікторія Задорожна

Академік НАН України і НАМН України Володимир Широбоков засвідчив плідну роботу Комісії з біобезпеки та біозахисту при РНБО України, а також окреслив необхідні заходи для поліпшення стану біобезпеки в Україні.

академік НАН України і НАМН України Володимир Широбоков

Член Комісії з біобезпеки та біозахисту при РНБО України академік НААН України Анатолій Головко наголосив на викликах для біобезпеки, які несе агресія РФ, а також окреслив завдання, які стоять сьогодні перед наукою у цій сфері, зокрема завершення формування державної політики у галузі біобезпеки, удосконалення нормативно-правової бази, визначення пріоритетів біобезпеки та біозахисту.

академік НААН України Анатолій Головко

Про проблеми та перспективи біобезпеки та біозахисту доповнили академіки НАН України Володимир Радченко, Ярослав Блюм та Дмитро Мельничук.

академік НАН України Дмитро Мельничук

Із доповіддю «Правові аспекти протидії російській військовій агресії та відновлення територіальної цілісності України» виступив доктор юридичних наук Олексій Кресін.

доктор юридичних наук Олексій Кресін

Він зазначив, що в умовах нової стадії війни РФ проти України, яка триває вже дев’ятий рік, і гібридної агресії, особливого значення набуває юридичний фронт протистояння агресору.

Так, протидія агресії РФ проти України стала предметом послідовних наукових досліджень і численних науково-прикладних розробок учених Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. Серед них слід виокремити наукові експертизи, наукові записки з пропозиціями і проєктами нормативно-правових актів. 18 березня 2022 р. за участі вчених Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України проведено міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт», за результатами якого підготовлено пропозиції правотворчого, правозастосовного, політичного й управлінського характеру щодо ключових правових і політичних питань протидії російській військовій агресії, деокупації, відновлення територіальної цілісності України, а також відновлення порушених прав українських громадян.

Олександр Кресін наголосив, що сьогодні в умовах російської військової агресії необхідно продовжити й активізувати наукові дослідження щодо розроблення і внесення змін до законодавства України, а також у галузі міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права, права міжнародної безпеки для пошуку наукових відповідей на сучасні виклики повномасштабної російської агресії проти України.

У обговоренні доповіді взяли участь член-кореспондент НАН України Володимир Устименко та академік НАН України Ярослав Яцків, які наголосили на правових механізмах, які сприятимуть перемозі України у війні.

Наостанок було розглянуто декілька поточних питань. Зокрема, відповідно до рішення Президії НАН України про припинення будь-яких форм співробітництва НАН України з російськими науковими організаціями й російськими вченими, Президія НАН України прийняла рішення про позбавлення нагород та відзнак Національної академії наук України окремих осіб, які підтримали або не засудили злочинну агресію Російської Федерації проти України та її народу, зокрема, Юрія Осипова, Віктора Садовничого, Віктора Єгорова, Олександра Ковальова, Миколу Азарова, Андрія Анциферова, Віктора Варюхіна, Геннадія Коротаєва.

Також Президія НАН України прийняла рішення про припинення дії угод про наукове співробітництво між НАН України і АН Республіки Білорусь.