Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України (ІПМаш НАН України) є центром фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі енергетики та машинобудування.
 Академік НАН України А.М. Підгорний (директор ІПМаш НАН України, 1972–1996 рр.) |
Інститут веде свій історичний відлік з 1939 р., коли за ініціативи академіків АН УРСР В.М. Хрущова та Г.Ф. Проскури в Харкові був створений науково-дослідний Інститут енергетики АН УРСР, який мав очолити та всебічно розвивати дослідницькі роботи в галузі енергетики. Розпочаті тут дослідження були перервані війною й відновлені в 1948 р. вже у створеній й очолюваній академіком АН УРСР Г.Ф. Проскурою Лабораторії проблем швидкохідних машин і механізмів АН УРСР. З 1954 р. лабораторію очолив його учень – академік АН УРСР А. П. Філіппов. У 1955 р. назву лабораторії було змінено на Лабораторію гідравлічних машин, у 1964 р. реорганізовано у філіал Інституту механіки АН УРСР, а з 1970 р. – у філіал Інституту технічної теплофізики АН УРСР. Його керівником у 1971 р. став молодий, талановитий доктор технічних наук (згодом академік НАН України) А. М. Підгорний, завдяки ініціативі якого у 1972 р. цей філіал був перетворений в Інститут проблем машинобудування АН УРСР (Постанова Ради Міністрів Української РСР № 190 від 27.04.1972, Постанова Президії Академії наук Української РСР № 177 від 11.05.1972). У 1996 р. Інституту на честь засновника і першого директора присвоєно ім’я А.М. Підгорного. У січні 2022 р. до Інституту приєднано ДУ «Інститут технічних проблем магнетизму НАН України».
 |
Інститут усі роки свого існування так само, як і установи – його попередники, завжди перебував на передових рубежах вітчизняної науки. Його співробітники жваво реагували на вимоги часу, на завдання, що виникали у зв’язку з бурхливим розвитком машинобудівного комплексу країни, і завжди вирішували їх на найвищому науковому рівні.
Історія ІПМаш НАН України пов'язана з іменами відомих українських учених – академіків Г.Ф. Проскури, А.П. Філіппова, А.М. Підгорного, Л.О. Шубенка-Шубіна, В.Л. Рвачова, Ю.М. Мацевитого, А.В. Русанова, діяльність яких багато в чому визначає наукову направленість Інституту.
Із 2017 р. Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України очолює академік НАН України Андрій Вікторович Русанов. У складі інституту 10 науково-дослідних підрозділів: відділ надійності та динамічної міцності, відділ вібраційних і термоміцнісних досліджень, відділ оптимізації процесів і конструкцій, відділ гідроаеромеханіки енергетичних машин, відділ загальнотехнічних досліджень в енергетиці; відділ водневої енергетики, відділ нетрадиційних енерготехнологій, відділ математичного моделювання і оптимального проектування, відділ моделювання та ідентифікації теплових процесів в енерготехнологічному обладнанні, відділ магнетизму технічних об’єктів.
Зараз в ІПМаш ім. А.М. Підгорного НАН України працює 251 співробітник, серед яких два академіки НАН України (Русанов А.В. та Мацевитий Ю.М.), а також 6 членів-кореспондентів НАН України (Костіков А.О., Кравченко О.В., Розов В.Ю., Стоян Ю.Г., Тарелін А.О., Шубенко О.Л.).
Інститут є фактично єдиною науковою установою України, яка здійснює комплексний науковий супровід створення, модернізації та експлуатації продукції енергетичного машинобудування на всіх етапах розробки та життєвого циклу. В ньому сформувалися всесвітньо визнані наукові школи, які успішно продовжують працювати і в теперішній час: школа гідромеханіки та профілювання лопатевих систем гідравлічних машин (засновник академік НАН України Г.Ф. Проскура); школа механіків-енергомашинобудівників (засновник академік НАН України А.П. Філіппов); школа з оптимізації процесів і конструкцій турбомашин (засновник академік НАН України Л.О. Шубенко-Шубін); школа математичного моделювання фізичних процесів (засновник академік НАН України В.Л. Рвачов); школа нетрадиційної енергетики, зокрема водневої (засновник академік НАН України А.М. Підгорний); школа теплофізики у галузі моделювання та ідентифікації нелінійних теплових процесів (засновник академік НАН України Ю.М. Мацевитий). Також всесвітньо визнаною є школа оптимального геометричного проєктування (керівник член-кореспондент НАН України Ю.Г. Стоян). 29 працівників інституту відзначені Державними преміями в галузі науки і техніки.
Отримані у результаті фундаментальних та прикладних досліджень нові наукові та науково-технічні знання мають реальні перспективи доведення їх до стадії практичного використання, а багато з них уже впроваджено на провідних вітчизняних і закордонних підприємствах.
На основі новітніх методів моделювання тривимірних в’язких течій розроблено та модернізовано велику кількість проточних частин турбін ТЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС і ГАЕС, що дозволило провідним енергомашинобудівним підприємствам створити низку виробів світового рівня, які успішно експлуатуються в Україні та за кордоном. Так, нещодавно завершено чисельні та експериментальні дослідження робочих коліс насос-турбін для ГАЕС, за результатами яких створено форми лопатей, що забезпечують розширення діапазонів стійкої роботи. Це дало можливість спільно з АТ «Українські енергетичні машини» розробити гідроагрегат 3-ї черги Дністровської ГАЕС, призначеної для підвищення сталої роботи Об’єднаної енергетичної системи України.
 Напрямний апарат та робоче колесо оборотної гідротурбіни Дністровської ГАЕС |
Завдяки розвитку теорії і методів дослідження напружено-деформованого стану і динамічної міцності технічних конструкцій вирішуються актуальні практичні задачі забезпечення надійної роботи різної високотехнологічної наукоємної продукції – від енергетичного обладнання до виробів ракетно-космічної техніки.
Надзвичайно важливим і перспективним результатом діяльності установи для розвитку зеленої енергетики є розроблення унікального безмембранного електролізеру високого тиску, основними перевагами якого є висока енергетична ефективність (для отримання 1 м3 водню споживається на 20–25% менше електроенергії, ніж у наявних аналогів) та відсутність у конструкції дорогоцінних матеріалів.
 Вал з лопатями мінітурбіни |
 Електролізер |
ІПМаш НАН України є унікальним академічним інститутом у Національній академії наук, де функціонують відразу 2 наукових центри, які мають статус національного надбання: гідродинамічні стенди, магнітодинамічний комплекс.
 Гідродинамічний стенд |
 Магнітодинамічний стенд |
Інститут плідно співпрацює з провідними промисловими підприємствами України: АТ «Українські енергетичні машини», ДП «КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля, ДП «Антонов», ДП «ЗМКБ «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка, НВП «Хартрон» та іншими.
Щиро вітаємо колектив ІПМаш НАН України з визначною датою! Бажаємо міцного здоров’я кожному, невичерпного джерела творчої наснаги, великих успіхів у проведенні подальших досліджень, ефективної реалізації значного досвіду та потенціалу установи в ім’я науки й на благо України!
 Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України |
За інформацією ІПМаш НАН України