«Невмотивована російська військова агресія проти України триває, але всі експерти одностайно закликають планувати відновлення української економіки вже сьогодні. У цьому контексті найперше, на чому хотілося б акцентувати увагу, — це такі негативні особливості національної економіки, як її структурна розбалансованість і технологічна низькоукладність, сировинна експортоорієнтованість і низька конкурентоспроможність. Якщо ми поглянемо на цю модель економіки через призму Плану Моргентау, то її відтворення у довоєнному вигляді означатиме занепад країни. Перспектив у такої моделі економіки немає, єдиною її альтернативою є технологічно-цифрова реконструкція», – вважає завідувачка сектору проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості Інституту економіки промисловості НАН України доктор економічних наук Ірина Підоричева. Про план повоєнного відновлення української економіки вчена пише у своїй статті для видання «Дзеркало тижня».
 Ілюстрація: shutterstock.com / irishe4kaaa |
«Україна після того, через що їй довелося пройти і що її народ переживає досі, просто не може собі дозволити обмежитися досягненням довоєнного, занадто скромного для її потенціалу, рівня соціально-економічного розвитку. Повоєнна відбудова України має бути спрямована на кардинальну зміну структури економіки, перехід від аграрно-сировинного її типу до індустріально-інноваційного на основі створення сучасної високотехнологічної, цифровізованої промисловості у контексті розгортання у світі Індустрії 4.0. Причому Україна сама повинна виступити з такою ініціативою, якщо хоче уникнути долі посереднього рутинного існування аграрної країни. Бо не факт, що союзники України запропонують їй саме сценарій інноваційного розвитку... Деяким країнам Україна цікава лише як постачальник аграрної продукції та сировини без амбіцій на виробництво капітало- та наукомістких товарів. До цього також підштовхуватимуть продовольча криза та багаторічна спеціалізація України на експорті продуктів низького ступеня переробки, закріплення за нею репутації «житниці Європи». Через війну експортні можливості України звужуються ще більше, а ризики остаточно перетворитися на «аграрну наддержаву» залишаються. Щоб цього не допустити, потрібні сильна політична воля, чітка та незламна позиція національної еліти у відстоюванні національних інтересів України та її права на інноваційний розвиток.
Україна повинна запропонувати власну версію комплексного плану повоєнної відбудови національної економіки на нових технологічних засадах — плану, який допоможе країні досягнути процвітання у довгостроковій перспективі... <…>
Серед першочергових завдань мають бути такі. По-перше, відбудова постраждалих і будівництво нових підприємств для забезпечення людей роботою. По-друге, вирішення житлового питання…»
«...наразі є всі підстави вважати, що наші союзники підтримають прагнення України побудувати сильну, демократичну, індустріально-розвинену країну з диверсифікованою, конкурентоспроможною економікою, здатною генерувати потрібну ринку додану вартість продуктів і послуг, забезпечити високий рівень життя громадян і національну безпеку держави».
«Ефективна реконструкція та модернізація української промисловості, інфраструктури, об’єктів соціальної та комунальної сфери можуть бути забезпечені лише за умови значної допомоги з боку ЄС і США, вправного використання Україною цієї допомоги. <…>
...важливо зазначити, що безповоротна фінансова допомога іноземних держав має становити левову частку (90%) міжнародної фінансової допомоги Україні. За її рахунок мають фінансуватися проєкти з будівництва нових великих містоутворюючих промислових підприємств, реконструкції на нових технологічно-цифрових засадах постраждалих підприємств, відбудови інфраструктури та житлового фонду.
<…>
...з боку України надважливо буде забезпечити прозорість витрачання наданих іноземних коштів, підтримувати той високий рівень довіри, який встановився між владою України та керівництвом ЄС, не спаплюжити її через корупцію та нецільове використання коштів. Бо від цього, без перебільшення, залежатиме доля Української держави — перспектива її вступу до ЄС, продовження діалогу з європейськими партнерами на рівних без комплексу меншовартості, одержання широкої підтримки та всілякої допомоги у відновленні».