Військова агресія рф проти України не змогла припинити міжнародних наукових зв’язків, розірвати співпраці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ) з профільними науковими установами Західної та Центральної Європи, а також Центральної Азії. Провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту доктор філологічних наук Оксана Микитенко нещодавно зустрілася зі своїми киргизькими колегами, аби ознайомитися з діяльністю відповідних народознавчих підрозділів Національної академії наук Киргизької Республіки (НАН КР) й обговорити ініційовані директоркою ІМФЕ академіком НАН України Ганною Скрипник питання можливої подальшої двосторонньої співпраці, та впевнилася, що культура Киргизстану відіграє не лише роль скарбниці збереження національної спадщини – їй там надають виключного значення у плані національного й економічного розвитку, а відтак дослідження та популяризації.
9 червня 2022 року вчена зустрілася з директором і співробітниками Інституту мови та літератури імені Ч.Т. Айтматова НАН КР (Бішкек), а також із директором Інституту історії, археології та етнології ім. Б. Джамгерчинова НАН КР (Бішкек).
 Доктор філологічних наук Оксана Микитенко і академік НАН КР Абдилдажан Акматалієв |
 У меморіальній кімнаті Чингіза Айтматова |
Як зауважив директор Інституту мови і літератури академік НАН КР Абдилдажан Акматалієв, співпраця із Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України вкрай важлива, має свою історію, зокрема, щодо дослідження епічної творчості обох народів, спільної участі у конференціях і публікаційній діяльності. В Інституті мови та літератури НАН КР активно оцифровують і вивчають рукописні джерела, зокрема рукописні арабські тексти епосу «Манас», який 2014 року ЮНЕСКО визнала нематеріальною культурною спадщиною. Доктор філологічних наук Оксана Микитенко ознайомилися з фондами Інституту й оглянула меморіальну кімнату і виставку присвячених Чингізу Айтматову видань, одне з яких подаровано ІМФЕ.
 З директором і співробітниками Інституту мови і літератури НАН КР |
 У фондах Інституту мови і літератури НАН КР (у центрі – завідувачка фондів професорка Асель Ісаєва) |
Директор Інституту історії, археології та етнології ім. Б. Джамгерчинова НАН КР член-кореспондент НАН КР Абилабек Асанканов добре знайомий із діяльністю ІМФЕ. До бібліотеки ІМФЕ було передано збірник документів і матеріалів, виданий з нагоди 100-річчя національно-визвольного повстання киргизького народу у 1916 році. Дослідження української діаспори Киргизстану, за словами Абилабека Асанканова, є одним із пріоритетних напрямів роботи очолюваної ним установи. У Киргизстані діє Асамблея народів КР, у межах якої представлено Товариство українців «Берегиня» (очолює Володимир Нарозя).
 Рукопис «Манасу» арабською мовою |
 Директор Інституту історії, археології та етнології ім. Б.Джамгерчинова НАН КР член-кореспондент НАН КР Абилабек Асанканов і провідний науковий співробітник ІМФЕ доктор філологічних наук Оксана Микитенко |
Під час зустрічі українська гостя представила сайт ІМФЕ з виданнями за 2021 рік, продемонструвала останні числа періодичного видання Інституту – журналу «Народна творчість та етнологія», а також видані раніше спецвипуски цього часопису, присвячені окремим країнам (головна редакторка – академік НАН України Ганна Скрипник), що викликало велике зацікавлення. Такі спецвипуски, підготовлені, зокрема, у відділі української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ (завідувачка – кандидат філологічних наук Лариса Вахніна) і відділі «Український етнологічний центр» ІМФЕ (завідувачка – академік НАН України Ганна Скрипник), стали авторитетними виданнями як в Україні, так і серед міжнародної наукової спільноти і мали широкий міжнародний резонанс. Водночас етнологію та фольклористику країн Центральної Азії ще не було представлено на сторінках цього журналу. З огляду на це ІМФЕ запропонував колегам із Киргизстану підготувати спільний випуск, представивши у ньому фольклористичний напрям Інституту мови і літератури НАН КР, а також етнологічний – Інституту історії, археології та етнології НАН КР. Киргизькі колеги вдячно пристали на цю пропозицію.
 Українська світлиця Товариства «Берегиня» |
Сторони сподіваються, що плановане видання збагатить знання українців про Киргизстан, його культуру, традиції та сучасність, а взаємодія академічних інститутів стане важливою сторінкою у міжнародній науковій співпраці двох країн, кожна з яких має свій досвід утвердження національного суверенітету, пройшла або проходить непростий шлях підтвердження власної ідентичності.
Наукова діяльність і видавнича справа також визнані одними з пріоритетних напрямів діяльності Українського товариства КР «Берегиня». Воно, зокрема, досліджує тему «Український етнос у Киргизстані: історія, матеріальна і духовна культура», розробленню якої присвятив усе життя й наукову діяльність один із засновників товариства професор Георгій Хлипенко (1938–2018), і яку сьогодні успішно продовжують його учні та послідовники, відкриваючи новий напрям – регіональну україністику Киргизстану.
 Бібліотека Товариства «Берегиня». Голова Ради Товариства «Берегиня» Володимир Нарозя і провідний науковий співробітник ІМФЕ доктор філологічних наук Оксана Микитенко у бібліотеці Товариства |
Про діяльність «Берегині» розповів під час зустрічі, що відбулася 17 червня 2022 року у кабінеті-світлиці Товариства (Бішкек), голова його Ради – відомий громадський діяч КР, член Президії Асамблеї народу Киргизстану, заслужений працівник культури України, педагог-музикант, радіожурналіст, перекладач Володимир Нарозя. Крім доктора філологічних наук Оксани Микитенко, до розмови долучилися також заступниця голови Товариства Марія Краглик і Оксана Гайнулліна, яка виконала в українському перекладі епічний твір «Молитва за Манаса».
Зустріч тривала у межах реалізації запропонованого директором ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України академіком НАН України Ганною Скрипник спільного проєкту Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України та відповідних профільних інститутів НАН КР (Інституту мови і літератури ім. Ч. Айтматова й Інституту історії, археології та етнології ім. Б. Джамгерчинова), який передбачає підготовку спецвипуску журналу «Народна творчість та етнологія», присвяченого етнокультурі Киргизстану. Чільне місце у спецвипуску посідатиме дослідження української діаспори Киргизстану, історія якої налічує понад півтора століття. За даними 2019 року, чисельність української діаспори у цій країні становила 10,6 тисяч осіб і демонструє відчутну тенденцію до зменшення – через демографічний неприріст, асиміляцію й еміграцію внаслідок соціально-політичних процесів кінця ХХ – початку ХХІ ст.
 Зліва направо: заступниця голови Ради Товариства «Берегиня» Марія Краглик, провідний науковий співробітник ІМФЕ доктор філологічних наук Оксана Микитенко, виконавиця киргизького епосу Оксана Гайнулліна і голова Товариства «Берегиня» Володимир Нарозя з виданнями Товариства |
За підтримки Киргизстану й України видано важливі праці, серед яких – три наукові збірники, присвячені українцям Киргизстану, монографія Євгена Шульги про етносоціальний розвиток української діаспори КР, збірник «Тарас Шевченко у Киргизстані», а також український переклад авторського викладу епосу «Манас», твори Чингіза Айтматова, презентовані в Києві у травні 2018 року під час «Тижня киргизького народу в Україні».
За словами Володимира Нарозі, тисячолітня мудрість киргизького народу могла би прислужитись українцям у їхній боротьбі за соборність і духовну єдність України. Український перекладу епосу «Манас» допомагає українцям Киргизстану зберігати ідентичність, підтримувати національний суверенітет України і «жити з Україною в серці».
 Голова Ради Товариства «Берегиня» Володимир Нарозя та провідний науковий співробітник ІМФЕ доктор філологічних наук Оксана Микитенко біля стенду Асамблеї народу Киргизстану з написом «Згода будує – незгода руйнує» |
На завершення зустрічі Українське товариство КР «Берегиня» подарувало Інститутові мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України свої видання. Серед них – збірник «Берегиня: 25 років творення України в Киргизстані» (Бішкек, 2018); монографія Георгія Хлипенка «Із киргизько-українських літературних зв’язків і україністики. Вибране» (Бішкек, 2019); «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека» в авторському викладі Мара Байджиєва (Бішкек, 2017); збірник «Народ Кыргызстана в семье единой» (Бішкек, 2019), в якому представлено всі національні товариства Асамблеї народу Киргизстану, зокрема й українську діаспору. З-поміж останніх видань Товариства – яскраво ілюстровані українські народні казки у перекладі киргизькою мовою «Украин эл жомоктру» (Бішкек, 2021).
За інформацією ІМФЕ