7 червня 2022 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (ІМФЕ) відбулося засідання дискусійної платформи за темою «Українська гуманітаристика: здобутки і наукові рефлексії на виклики російського військового вторгнення». Цей захід у форматі публічного звіту науковців-гуманітаріїв мав на меті представити широкому загалі здобутки академічних інститутів Відділення літератури, мови та мистецтвознавства (ВЛММ) НАН України, відбувався напередодні сесії Загальних зборів НАН України. Зокрема, ключові проблеми, винесені на обговорення, репрезентували деталізовані і актуалізовані в контексті воєнного сьогодення окремі ракурси наукової доповіді академіка-секретаря Відділення, директорки ІМФЕ академіка Ганни Скрипник «Про підсумки наукової діяльності установ Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України у 2021 р. та перспективи подальшої роботи в умовах воєнного стану».
Участь у публічному обговоренні наукової народознавчої та мистецтвознавчої діяльності установ Відділення у 2021 році та перспектив подальшої роботи в умовах воєнного часу взяли як провідні українські й закордонні науковці, так і діячі культури, зокрема доктор педагогічних наук Катерина Кожухар і доктор історичних наук Віктор Кожухар (Молдова); голова Спілки кінокритиків, головний редактор журналу «Кіно-коло» Володимир Войтенко (Київ); проректор з наукової роботи Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки доктор мистецтвознавства, професор Валерій Громченко (Дніпро); професорка Варшавського університету доктор філологічних наук Валентина Соболь (Польща); професор Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Олена Івановська. До публічного обговорення дистанційно долучилися також доктор історичних наук В’ячеслав Кушнір (Одеса), доктор філологічних наук Наталія Ярмоленко (Черкаси), доктор історичних наук Михайло Глушко (Львів), доктор історичних наук Антоній Мойсей (Чернівці), доктор філологічних наук Ірина Павленко (Запоріжжя), доктор історичних наук Володимир Скляр (Харків), доктор історичних наук Володимир Сергійчук (Київ), доктор історичних наук Петро Чернега (Київ), доктор історичних наук Володимир Великочий (Івано-Франківськ), академік Національної академії мистецтв (НАМ) України Галина Стельмащук (Львів).
Професорка Варшавського університету Валентина Соболь у своєму виступі відзначила високу державницьку місію діяльності установ Відділення, які є провідними і базовими науковими осередками країни з:
а) розроблення теорії та вивчення історії функціонування української мови і мов народів світу; розроблення й формування нормативної бази функціонування української мови як державної; регулювання мовленнєвих практик і укладання словникового фонду, студіювання лінгвістичної проблематики;
б) вивчення історії та теорії культури, української та зарубіжної літератури; висвітлення потужного художньо-естетичного потенціалу культурно-мистецької спадщини українського народу; укладання словників, енциклопедій і створення історій професійних мистецтв.
На високій результативності науково-дослідницької роботи установ Відділення наголосив у своєму виступі професор Віктор Кожухар. На його думку, про це переконливо свідчать показники їхньої науково-публікаційної діяльності за звітний 2021 рік: учені Відділення (загальна чисельність співробітників якого становить усього 2,16% від загальної кількості працівників НАН України) опублікували й підготували понад 150 книжкових видань – колективних та індивідуальних монографій, наукових збірників, довідників, енциклопедій, словників, джерелознавчих праць, бібліографій. Серед видань загальнонаціональної ваги, видрукуваних інституціями Відділення у 2021 році головно за позабюджетні кошти – друга книга 7-го тому академічної «Історії української літератури», 2-й і 3-й томи фундаментального колективного дослідження «Церковне мистецтво України», 3-й том «Регіонально-жанрової антології українського музичного фольклору», 3-й том «Історії українського кіно», 12-й том академічного тлумачного «Словника української мови» у 20-ти томах, колективна монографія «Українське мистецтво на переломах епох: Образ. Трансформації. Стиль» тощо.
Вислідом наукових пошуків колективів інститутів є створення багатотомних історій (української музики, кіно, театру, образотворчого і декоративного мистецтва, етнографії) та профільних енциклопедій, словників, колективних та індивідуальних монографій, які є своєрідним концентрованим публікаційним корпусом потужного фактологічного і довідкового матеріалу з вітчизняної культури, джерелом продукування і поширення нового знання з національної культури.
Зокрема, лише впродовж звітного 2021 року в ІМФЕ опублікували й підготували понад 50 книжкових видань, в Інституті народознавства НАН України – близько 25-ти книг. До поважних здобутків колективів належать праці «Церковне мистецтво України» (у 3-х томах), 2-й і 3-й том якої вийшли друком торік, «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т.1. Усна історія», «Регіонально-жанрова антологія українського музичного фольклору» (2021 року видано 3-й її том), «Українська музична енциклопедія», «Матеріали до енциклопедії української театральної культури» (найближчим часом мають вийти друком), енциклопедія «О. Довженко: між тоталітаризмом і національною ідеєю». Численні монографії, виконані в інститутах народознавчого й мистецтвознавчого профілю, присвячені видатним діячам мистецтва і проблемам вивчення етнокультурної спадщини, стилів і напрямів сучасної художньої культури. Зокрема, «Музичне товариство імені Леонтовича» (авторка – Валентина Кузик), «Між Україною й Америкою: Графіка і малярство Василя Лопати» (член-кореспондент НАН України Дмитро Степовик), «Історична антропологія України» (Сергій Сегеда), «Ідеї, смисли, інтерпретація образотворчого мистецтва: українська теоретична думка ХХ ст.» (Роман Яців), «Глобальне – національне – локальне» (Роман Кісь), «Бойківські народні пісні» (Записи та упорядкування члена-кореспондента НАН України Василя Сокола), «Стиль модерн в Україні» (академік НАМ України Тетяна Кара-Васильєва), «Катерина Білокур. “Стихії світу” і космологічна самотність» (член-кореспондент НАН України Олександр Найден), «Культ і образ Онуфрія Великого в духовному просторі Руси-України: розвинуте Середньовіччя – кінець Нового часу» (Ростислав Забашта), «Давні українські ікони. Дослідження іконографічних та стильових перетворень в іконописі ХV–ХVІІІ століть» (Любов Бурковська), «Нова українська скульптура» (Галина Скляренко) й інші.
Науково-видавничу діяльність академічних установ позитивно оцінили представники університетської науки, зазначаючи, що праці вчених НАН України сприяють удосконаленню й поліпшенню якості освітнього і навчального процесу. Зосібно, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, професор В’ячеслав Кушнір наголосив, що обговорювані результати гуманітарних досліджень інститутів за 2021 рік мають велику наукову цінність, важливі для використання в освітньому процесі та для української ідентичності в цей складний для України період.
Схвально оцінюючи наукові здобутки сучасної академічної гуманітаристики, завідувачка кафедри слов’янської філології Запорізького національного університету, професорка Ірина Павленко зазначила, що репрезентований в ілюстрованому форматі звіт про роботу інститутів Відділення у 2021 році свідчить про масштабність, актуальність і сучасний рівень дослідницької діяльності.
Як підкреслив завідувач кафедри етнології та краєзнавчого туризму Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Петро Чернега, наукові видання народознавців і мистецтвознавців ВЛММ НАН України продукують і пропагують нові знання про національну культуру, які безперечно сприяють збереженню і зміцненню національної ідентичності українців, формуванню української політичної нації.
Учасники дискусійної платформи (академік НАН України Степан Павлюк, член-кореспондент НАМ України Сергій Тримбач, професор Олена Івановська, професор Наталія Ярмоленко) висловили також низку пропозицій щодо адаптації науково-дослідницької діяльності українських учених до умов військового повсякдення. На цьому науковому форумі були розроблені рекомендації, спрямовані на актуалізацію студіювання соціокультурних трансформацій і нових ідентифікаційних практик, інспірованих умовами воєнного часу.
На наступних фотоілюстраціях – зразки книжкових видань Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України й Інституту народознавства НАН України за 2021 рік
Про діяльність літературознавчих і мовознавчих установ Відділення у 2021 році дізнавайтеся в одному з наступних наших матеріалів.
За інформацією ВЛММ НАН України