Виключно вдалі результати єдиного за роки Незалежності України тривалого наукового експерименту в космосі з унікальним супутниковим телескопом високоенергетичних заряджених частинок СТЕП-Ф отримали визнання наукової космічної спільноти.
Наприкінці червня 2022 року фаховий рецензований науковий журнал “Advances in Space Research” (видавництво “Elsevier”) – офіційне видання міжнародного Комітету з космічних досліджень (COSPAR) – опублікував статтю провідного наукового співробітника відділу космічної радіофізики Радіоастрономічного інституту НАН України (Харків) доктора фізико-математичних наук
Олексія Дудника, дослідників із відділу фізики Сонця Центру космічних досліджень Польської академії наук (ПАН) професора
Януша Сильвестера, доктора
Мірослава Ковалінського й магістра
Пьотра Подґурського, а також наукового співробітника Лондонського музею природознавства (Велика Британія)
Кеннета Філіпса – під назвою
«Detection of the third innermost radiation belt on LEO CORONAS-Photon satellite around 2009 solar minimum».  Обкладинка найсвіжішого наразі числа журналу (https://www.journals.elsevier.com/advances-in-space-research) |
Головним доробком статті є інформація про виявлення приладом СТЕП-Ф нового – третього – електронного радіаційного поясу в магнітосфері Землі, не відомого до здійснення згаданого експерименту. Пояс розташований нижче відомого внутрішнього радіаційного поясу Ван Алена, має сталий характер і спостерігається незалежно від рівня геомагнітної активності навколоземного простору. У статті відзначаються певні відмінні риси в енергетичних спектрах заряджених частинок у різних радіаційних поясах.
Під час аналізу результатів автори виявили також, що польський рентгенівський сонячний спектрофотометр SphinX, який розташовувався на космічному апараті зовсім поруч із приладом СТЕП-Ф, теж реєстрував потоки заряджених частинок високих енергій. Але які це були енергії та сорти частинок – до співставлення результатів відомо не було. Тільки аналіз даних дозволив визначити фізичні процеси у приладі, призначеному для реєстрації рентгенівських спалахів у короні Сонця, що призводять до одночасного детектування і надшвидких електронів. Ба більше, залучення записів спектрофотометром SphinX про потоки частинок до аналізу даних з українського приладу дало змогу виявити ще одну особливість у поведінці частинок, а саме: анізотропний характер у напрямках швидкостей частинок у радіаційних поясах Землі на висотах польотів низькоорбітальних космічних апаратів.
 Рис. 1. Еволюція у часі потоків високоенергетичних електронів у травні 2009 року за даними телескопу СТЕП-Ф. Кольорова шкала відбиває значення густини електронних потоків із 30-секундною роздільною здатністю. Напівпрозора смуга з 5 по 11 травня відображає період геомагнітної суб-бурі |
 Рис. 2. Проєкція на мапу Землі накопиченого за весь період здійснення супутникового експерименту темпу рахунку частинок, зареєстрованого одним із сенсорів польського сонячного рентгенівського спектрофотометру SphinX.Чітко розрізняються зони Бразильської магнітної аномалії (у центрі) й зовнішнього радіаційного поясу Ван Алена на високих широтах у південній і північній півкулях |
Видавництво “Elsevier”, підтримуючи українських науковців, надав цій статті статус “gold open access” безкоштовно, тобто вона постійно доступна в Інтернеті для читання будь-кому і будь-де.
Автори статті працювали над її рукописом тривалий час. Роботі сприяв спільний дослідницький проєкт Радіоастрономічного інституту НАН України і Центру космічних досліджень ПАН, що виконувався в межах Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук.
За інформацією Радіоастрономічного інституту НАН України