У черговому випуску своєї авторської науково-популярної програми «Розмови про Всесвіт з Іваном Крячком» на YouTube-каналі «Все про Всесвіт» виконувач обов’язків завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко розповів про найсвіжіші астрономічні зображення та їхнє значення для науки.
* * *
Новини
 Фрагмент Туманності Оріона. Фото: nasa.gov |
1. 12 вересня 2022 року міжнародна група астрономів оприлюднила отримане за допомогою Космічного телескопа імені Джеймса Вебба зображення центральної (внутрішньої) частини об’єкта М42 – Туманності Оріона, що лежить у напрямі сузір’я Оріона на відстані близько 1350 світлових років від Землі й особливо цікава тим, що понад 4,5 мільярдів років тому там зародилася наша планета система – Сонячна.
 Цей і наступні слайди з ефірної презентації люб’язно надав Іван Крячко |
Видима зоряна величина туманності – 4, тобто це доволі яскравий об’єкт, який на зоряному небі видно навіть неозброєним оком. Знайти його легко: це світла пляма в районі так званого «меча Оріона», розташованого нижче трьох дуже яскравих молодих зір, що формують «пояс Оріона». Саме Сузір’я Оріона, назване на честь міфічного «небесного мисливця», доволі впізнаване й дуже помітне, а, крім того, це найяскравіше зимове сузір’я, що вже почало з’являтися з-за обрію.
 Різні астрономічні об’єкти на зображенні Туманності Оріона від космічного телескопа Джеймса Вебба |
Нова фотографія надзвичайно естетично приваблива, та, звісно, важлива вона передусім своїм науковим змістом. Зокрема, науковці звертають увагу на чотири об’єкти, зображені на ній. Перший – молода зоря HST10 із газопиловим протопланетним диском усередині її кокона («обгортки»), що утворився внаслідок «випаровування» речовини диска. Таких об’єктів у Туманності Оріона виявлено вже майже 180, частину з них спостерігав іще Космічний телескоп імені Габбла. Другий цікавий для науки об’єкт на знімку – ділянка з багатьма структурами, що зовні нагадують своєрідні космічні «нитки», «волокна». Вони утворилися внаслідок значної турбулентності газу в туманності і складаються переважно з молекулярного водню. Третій об’єкт – яскрава зоря – Тета2 Оріона А, що належить до потрійної зоряної системи. На нічному небі Землі її теж видно неозброєним оком. Нарешті, четвертий об’єкт – молода зоря всередині глобули. Глобула – це, фактично, газопилова хмара, всередині якої вже зароджується молода зоря. Спершу газ і пил збираються там докупи, потім в центрі цього об’єкта спалахує термоядерна реакція, починається виділення енергії – і зоря стабілізується.
Нагадаю, Космічний телескоп імені Джеймса Вебба працює в інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектру, а отже, значно краще «бачить» холодні об’єкти, що яскраво світяться саме в цьому діапазоні, – пил, газ, а також зорі, що лише формуються.
 |
 |
2. Іще один знімок від Космічного телескопа імені Джеймса Вебба зображує Туманність Тарантул (діаметр – близько 340 світлових років), що лежить за межами галактики Молочний Шлях – у галактиці Велика Магелланова Хмара і є ділянкою найактивнішого зореутворення в усіх галактиках місцевої групи (до так званої Місцевої групи галактик належить загалом близько пів сотні галактик, серед яких, крім нашої Галатики, також Велика і Мала Магелланові Хмари та Туманність Андромеди). У центрі фотографії – розсип молодих і дуже яскравих синіх зір, а навколо них – газопилові «волокна», що не розсіялися під дією жорсткого зоряного випромінювання. Завдяки Космічному телескопові імені Джеймса Вебба вперше вдалося побачити зоряні зародки на кінцях цих «волокон». Світлина цікава також тим, що через свій юний вік зорі в цій ділянці є своєрідною моделлю раннього Всесвіту, адже іще не встигли збагатитися хімічними елементами, важчими за гелій і водень.
 Туманність Тарантул. Фото: nasa.gov |
3. За допомогою приймача, що називається Камерою темної енергії (Dark Energy Camera – DECam), отримано зображення Туманності Омар (NGC 6357), яка також містить багато пилу й газу. Оскільки і DECam працює в інфрачервоному діапазоні, то для візуалізації знімка (його переведення у видиме світло) було використано кілька фільтрів. Цікаво, що нещодавно камера перетнула знаковий рубіж в один мільйон кадрів, а щоночі вона робить від 400 до 500 кадрів.
Раніше за допомогою цього приймача виконували великий огляд неба для дослідження проблеми темної енергії, а саме – отримували зображення галактик і аналізували спотворення, яких вони зазнають через гравітаційні лінзи, на відповідність положенням Загальної теорії відносності Айнштайна.  Туманність Омар. Фото: https://noirlab.edu/public/media/archives/images/screen/noirlab2221a.jpg |
4. Космічний телескоп імені Джеймса Вебба отримав своє перше зображення екзопланети – об’єкта HIP 65426 b. Причому фотографував її прямо, тобто не методом транзитів абощо, а безпосередньо, закривши материнську для цієї планети зорю (HIP 65426) спеціальною маскою. Чотири знімки зроблено за допомогою двох приймачів (вони спрацювали, по суті, як коронографи, тобто інструменти, що дозволяють закривати світло яскравого об’єкта) – камери середнього та камери ближнього інфрачервоного діапазону, встановлених на облавку телескопа. Через відмінність оптичних систем приймачів об’єкт на отриманих фотографіях має різні форми, а через відмінність довжин електромагнітних хвиль – різні кольори.
 Знімки екзопланети HIP 65426 b. Джерело: https://esawebb.org/images/HIP-65426b/ |
Астрономічні явища
23 вересня 2022 року – День осіннього рівнодення – початок астрономічної осені.
25 вересня 2022 року – у східній ділянці зоряного неба Місяць (фаза 0,01) уранці (06:30) буде поблизу (2’27") Венери (видима зоряна величина -3,9).
 Зоряне небо увечері (21:00) 30 вересня 2022 року |
Події
1. 26 вересня 2022 року космічний зонд NASA, який запустили для виконання першої тестової місії захисту від астероїдів (Double Asteroid Redirect Test, DART), має вдарити в астероїд Діморфос (діаметр – 170 метрів), який є супутником астероїда Дідимос (780 км). Хоча астероїд не становить загрози для Землі, це перше в світі випробування техніки кінетичного зіткнення з використанням космічного апарата для відхилення астероїда для захисту планети. DART – ударник, на якому немає жодного наукового корисного навантаження. Підраховано, що удар 500-кілограмового зонду DART зі швидкістю 6 км/с призведе до зміни швидкості астероїда порядку 0,4 мм/с. Це натомість спричинить спочатку невелику зміну траєкторії астероїдної системи, але з часом її шлях у міжпланетному просторі стане іншим.
2. На 27 вересня 2022 року призначено старт місії «Артеміда-1». Це буде вже третя спроба.
3. На 24 вересня 2022 року в Головній астрономічний обсерваторії НАН України заплановано День телескопа.
Ювілеї
19 вересня 2022 року – 70 років із дня народження (1952) американського астронома, фізика і релігійного діяча Гая Консольманьо (відомий як «Астроном Папи», з 2015 року – директор Ватиканської обсерваторії та президент Фонду Ватиканської обсерваторії).
27 вересня 2022 року – 15-а річниця (2007) з дня запуску автоматичної міжпланетної станції «Dawn» («Світанок») для вивчення Церери і Вести.