15–16 листопада 2022 року за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і Німецької громадської організації «Austaush e.V.» тривав народний форум «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог», ініційований академічною громадськістю, фермерами й приватними землевласниками. Одним з організаторів заходу став Інститут економіки та прогнозування НАН України.
Першого дня, 15 листопада, у Великому конференц-залі НАН України в Києві зібралися фермери й селяни, представники академічної спільноти, громадського сектора, міжнародних організацій, органів влади різного рівня, –для пошуку шляхів подолання спричинених війною взаємопов’язаних криз не лише в сільськогосподарському секторі, а й в економічній, екологічній, соціальній та гуманітарній сферах. Учасники заходу обговорили найважливіші питання розвитку фермерства й запропонувати підходи до забезпечення його участі у процесах повоєнного відновлення, у виробництві продукції з доданою вартістю, якісного здорового продовольства за рахунок використання місцевих ресурсів – для підтримання здорової культури харчування, в якій екологічна відповідальність і економічна справедливість пріоритетні щодо сучасних систем промислового аграрного виробництва, для зменшення залежності економіки від експортної сировинної торгівлі, для забезпечення екологічної, соціальної та економічної стійкості агропродовольчої системи, орієнтованої на забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки, гарантом якої є фермерський уклад із міцними селянськими сімейними господарствами.
 Учасники форуму у приміщенні Великого конференц-залу НАН України в Києві |
Аби голос широких кіл малих агровиробників почули, Форумові передували три регіональні круглі столи – у Києві, Рівному та Кропивницькому. До регіональних дискусій долучилися сімейні фермерські господарства й малі сільськогосподарські виробники з усіх підконтрольних областей України. Проблеми, що їх порушували й обговорювали учасники регіональних заходів, були згруповані у тематичні блоки, в межах яких під час Форуму 15 листопада делегати фермерів і селян оприлюднили найактуальніші думки та пропозиції для широкої громадськості, органів влади, міжнародних організацій і всіх зацікавлених сторін, залучених у процеси відбудови України.
За підсумками круглих столів підготовлено й винесено на обговорення Проєкт резолюції народного форуму фермерів, а також пропозиції зі зміцнення та розбудови постійного діалогу між малими сільськогосподарськими виробниками й органами влади різного рівня.
* * *
Першого дня доповідачами й учасниками обговорень стали представники Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Національної академії правових наук України, Польської академії наук, Женевської академії з прав людини, члени Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ), власники фермерських і селянських господарств, керівники регіонального й національного представництв Світової продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), представники органів центральної влади – Офісу Президента України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, – й інші особи, зацікавлені у налагодженні довгострокового діалогу між дрібнотоварними агровиробниками та владою для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки держави.
 Модератор вступної сесії, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць |
Під час вступної сесії, яку модерував директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, із вітальними словами до учасників Форуму звернулися Президент НАН України академік Анатолій Загородній, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор габілітована, професор Моніка Станни, віцепрезидент АФЗУ, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України у 2017–2019 роках Віктор Шеремета і президент АФЗУ Віктор Гончаренко.
 Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній |
Президент НАН України академік Анатолій Загородній відзначив важливість тематики Форуму для держави й суспільства. Він наголосив, що особисті селянські, сімейні фермерські господарства зробили неоціненний внесок у забезпечення стійкості національної продовольчої системи, сприяючи збереженню національної економіки, її експортного потенціалу, відбудові інфраструктури, допомагаючи Збройним Силам України та волонтерам. Очільник Академії підкреслив, що сьогодні гостро постає питання нової повоєнної аграрної політики України та її адаптації до Спільної аграрної політики (САП) ЄС з урахуванням вимог Європейського зеленого курсу. Ця політика має не тільки поєднувати інтереси виробників і споживачів продукції, а й забезпечувати збереження довкілля в умовах зміни клімату, розвиток сільських територій та збереження етнокультурної спадщини, біорізноманіття й ландшафту територій, техніко-технологічний та економічний розвиток виробництва на інноваційній основі. У цих питаннях вагому роль мають відігравати малі селянські й фермерські господарства. Насамкінець академік Анатолій Загородній наголосив на важливості обговорення питань гідної та ефективної державної підтримки цих господарств.
 Директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор габілітована, професор Моніка Станни |
Директорка Інституту розвитку села та сільського господарства ПАН доктор габілітована, професор Моніка Станни поінформувала учасників заходу про напрями досліджень своєї установи, її готовність співпрацювати з українськими партнерами і ділитися досвідом у питаннях європейської інтеграції. Вона окреслила два можливі сценарії відновлення агросектора в Україні: перший передбачає відновлення довоєнної сільськогосподарської структури, другий – змінення аграрної політики, перетворення її на більш дружню до сімейних ферм. Другий підхід дозволить еволюційно адаптувати аграрну структуру в напрямі більшої узгодженості з ЄС та ухвалити рішення, що відповідають універсальним цілям сталого розвитку. Моніка Станни також наголосила на необхідності й важливості створення рівних прав для всіх суб’єктів господарювання, уникнення надмірної концентрації капіталу та влади. Першим кроком на цьому шляху має стати cтворення політичної платформи для включення селянських і фермерських господарств – як рівноправної частини української продовольчої системи – у плани відбудови України.
 Віцепрезидент АФЗУ Віктор Шеремета |
Віцепрезидент АФЗУ Віктор Шеремета підкреслив, що без фермерів немає села, а без села – України, бо наше селянство є основою держави, а селяни стоять у перших лавах на її захисті. Українське селянство, фермерство – це і сільський розвиток, і здорова їжа, і збереження довкілля. Саме малі виробники, селяни можуть забезпечити повоєнне відновлення України.
 Президент АФЗУ Віктор Гончаренко |
До привітань на адресу учасників заходу долучився президент АФЗУ Віктор Гончаренко. Він подякував усім членам Асоціації, які в розпал осінніх польових робіт знайшли змогу приєднатися до зібрання й регіональних круглих столів, і наголосив, що Форум проводиться з ініціативи фермерів у тісній співпраці з науковцями. Він відзначив роль фермерства – в мирний та воєнний час – у забезпеченні продовольчого балансу, активну участь фермерів і Асоціації в гуманітарній діяльності, допомозі військовим та цивільному населенню, їхню участь у захисті держави в лавах ЗСУ й силах територіальної оборони. Як запевнив президент АФЗУ, фермери розуміють: вирощувати хліб і годувати народ – це їхній фронт. Він констатував високу активність фермерів у підготовці заходу, що свідчить про життєздатність організації, бажання її членів працювати на розвиток.
 Співмодераторка першої сесії, завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Олена Бородіна |
 Співмодераторка першої сесії, фермерка з Дніпропетровщини Людмила Шевченко |
Першу сесію «Розробка і презентація проєкту плану відновлення України – акцент на сільському господарстві та малих фермерах» модерували завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Олена Бородіна та фермерка з Дніпропетровщини Людмила Шевченко. У межах цієї сесії доповіді виголосили заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Запорізької області Валерія Матвієнко та Єврокомісар з питань аграрного і сільського розвитку Януш Войцеховський.
 Заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров |
Заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров висвітлив бачення місця українського фермерства у вітчизняній і глобальній продовольчій системах та окреслив для нього орієнтири післявоєнного розвитку. Він привернув увагу до необхідності адаптації української аграрної політики до САП ЄС, розвитку багатофункціональності сільського господарства, посилення ролі малих виробників у забезпеченні продовольством населення та їхньої участі у повоєнній відбудові України. Одним із вагомих сучасних трендів та орієнтирів для аграрного й сільського розвитку, як відзначив Олексій Дніпров, є проголошене ООН Десятиліття сімейних фермерських господарств (2019–2028 роки), на що Україні доцільно відреагувати розробленням Національного плану дій з розвитку фермерства.
 Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький |
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький окреслив євроінтеграційні аспекти адаптації аграрного сектора України, окремо зупинившись на проблемах сьогодення й питаннях післявоєнного розвитку. Він наголосив, що стати членом ЄС неможливо без змінення підходів до галузевих політик, і зазначив, що у забезпеченні розвитку фермерських господарств важливі передбачуваність і довгостроковість планування. Щоб їх забезпечити, необхідно запроваджувати довші періоди планування розвитку аграрного сектора – за аналогією із п’ятирічним бюджетним плануванням у межах САП ЄС. Це дозволить фермерам чітко планувати діяльність у повоєнний період. Урядовець підкреслив важливість оновлення концептуальних підходів і нормативного закріплення орієнтирів розвитку фермерських господарств – концептуальних, часових та ресурсних. Він виокремив і охарактеризував два аспекти підтримання фермерів – операційну підтримку для малих виробників і компенсації втрат через війну, а також проаналізував цінову ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції, згадав про необхідність бронювання працівників в аграрному секторі на час війни і кроки уряду в цьому напрямі.
 Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Запорізької області Валерія Матвієнко |
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Запорізької області Валерія Матвієнко розповіла про труднощі фермерської роботи на прифронтових і деокупованих територіях, наголосила на необхідності розв’язання проблеми повернення кредитів, узятих фермерами перед війною (оскільки у багатьох із них технічні засоби та продукція на складах були знищені або вкрадені), а також на необхідності законодавчого врегулювання земельних питань в аграрному секторі економіки й положень законодавства щодо ринкового обігу земель. Валерія Матвієнко підкреслила, що за нинішніх умов аграрний сектор є одним із локомотивів економіки і відзначила необхідність включення розвитку фермерства у план відбудови України – з окремим розкриттям у ньому питань виділення та розподілу коштів за програмами державної підтримки для фермерів. Завершуючи виступ, вона звернула увагу на важливість об’єднання держслужбовців різних рівнів при вирішенні питань розвитку у воєнний та повоєнний періоди.
 Єврокомісар з питань аграрного і сільського розвитку Януш Войцеховський |
Єврокомісар з питань аграрного і сільського розвитку Януш Войцеховський підкреслив роль сімейних фермерських господарств у розв’язанні глобальної проблеми продовольчого забезпечення й реалізації завдань сталого розвитку. Він розповів про кроки Європейської Комісії, спрямовані на розвиток аграрної сфери в Україні, зокрема на підтримку українських фермерів, одним із прикладів чого стало створення Державного аграрного реєстру. Януш Войцеховський відзначив зусилля Єврокомісії у забезпеченні доступу споживачів з інших країн до української агропродовольчої продукції. Єврокомісар розкрив цілі Спільної аграрної політики ЄС у розбудові стійкішої та сталішої аграрної системи в найближчі роки, що передбачає поступ у забезпеченні екологічної, соціальної та економічної компонент сталого розвитку, наголосивши на потенційній участі й ролі України й українського фермерства в цьому процесі.
* * *
Під час другої сесії «Регіональна кооперація та зобов’язання міжнародних інституцій у підтримці прав людини у продовольчих системах на тлі війни», яку продовжили модерувати Олена Бородіна і Людмила Шевченко, з доповідями виступили керівник Регіонального офісу ФАО в Європі та Центральній Азії (FAO REU) Раймунд Єле, голова представництва ФАО в Україні П’єр Вотьє, голова Ради сільського господарства та сільських територій Республіки Польща Ян Кшиштоф Ардановський та президент Національної ради сільськогосподарських палат Республіки Польща Віктор Шмулевич.
 Керівник Регіонального офісу ФАО в Європі та Центральній Азії (FAO REU) Раймунд Єле |
Очільник FAO REU Раймунд Єле відзначив, що для нього велика приємність брати участь у форумі з дуже конкретним фокусом на малі господарства. Його презентація присвячувалася важливості малих господарств для продовольчої безпеки, визначенню проблем, з якими вони стикаються, а також прикладам розв’язання цих проблем. Раймунд Єле наголосив, що ФАО й надалі підтримуватиме малих фермерів в Україні.
 Голова представництва ФАО в Україні П’єр Вотьє |
Голова ФАО в Україні П’єр Вотьє продовжив знайомити присутніх із діяльністю українського представництва. Він розповів, що з початком війни ФАО розробила нову Програму швидкого реагування, що має три напрями:
1) допомога сільському населенню та внутрішньо переміщеним особам, які переїхали до сільської місцевості;
2) підтримання уряду для продовження функціонування агросектора з наголосом на розв’язанні проблем експорту, логістики, ветеринарії;
3) допомога фермерським господарствам для збереження їхнього виробничого потенціалу.
У межах реалізації цієї Програми ФАО вже надала допомогу 37 тисячам фермерських господарств – насінням, кормами, медичними препаратами для тварин. Як наголосив П’єр Вотьє, завдання ФАО – це продовження функціонування продовольчої системи України. Тому ФАО разом із ЄС почали залучати грантову допомогу для надання обладнання українським фермерам і для підтримання ланцюгів доданої вартості. У цьому ФАО співпрацює з Державним аграрним реєстром і зацікавленими асоціаціями.
 Голова Ради сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща Ян Кшиштоф Ардановський |
Голова Ради сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща Ян Кшиштоф Ардановский звернув увагу на відмінності у структурі сільського господарства Польщі й України. За його словами, у Польщі дуже багато малих господарств. Господарства, що мають понад 1000 га, вважаються великими, а господарства, що мають до 300 га землі, – сімейними фермерськими господарствами. Визначення сімейного фермерського господарства записано в Конституції Республіки Польща, що гарантує фермерам державну та європейську допомогу. Ян Кшиштоф Ардановский підкреслив, що сімейне фермерство є ефективним і може постачати на ринок велику кількість продовольства, і наголосив на важливості громадської та політичної активності фермерів і їхньої взаємодії з різними суспільними силами. Він відзначив, що агрополітика має узгоджуватися з жителями села і здійснюватися за участі громад, активним представником яких у Польщі є сільськогосподарські палати. Пряма взаємодія з керівництвом держави реалізується через Раду з питань сільського господарства і сільських територій, котра діє при Офісі Президента Республіки Польща. Серед іншого, Ян Кшиштоф Ардановський особливо порадив українським фермерам робити акцент на кооперації – спільно використовувати машини й добрива та формувати оптові партії продукції.
 Президент Національної ради сільськогосподарських палат Республіки Польща Віктор Шмулевич |
Про особливості державної підтримки залучення малих фермерів до політичного діалогу розповів президент Національної ради сільськогосподарських палат Республіки Польща Віктор Шмулевич. Він відзначив досвід набуття Польщею членства в Європейському Союзі, наголосивши на особливостях організаційної структури в польському сільському господарстві, де функціонують сімейні фермерські господарства, державні підприємства, кооперативи, а також звернув увагу на потенціал сімейних фермерських господарств, які обробляють 70% земель. Віктор Шмулевич підкреслив, що польські фермерські господарства працюють в умовах великої конкуренції, та наголосив на важливості представництва фермерів в органах влади й політичного врегулювання питань їхнього функціонування, одним із прикладів чого в Польщі є закон про сільськогосподарські палати.
 Співмодератори третьої сесії – президент АФЗУ Віктор Гончаренко і виконавча директорка Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області Світлана Гапоник |
Під час третьої сесії «Фермерський погляд на забезпечення продовольчої безпеки в умовах війни та повоєнної відбудови України», яку модерували президент АФЗУ Віктор Гончаренко і виконавча директорка Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області Світлана Гапоник, доповіли членкиня Координаційного комітету Асоціації фермерів Румунії «Eco Ruralis» Рамона Думінічу, старший науковий співробітник Женевської академії з прав людини доктор Крістоф Голей, почесний президент АФЗУ Іван Томич, народний депутат Верховної Ради України І–ІV та VI скликань Іван Заєць, голова Волинської обласної АФЗУ та голова фермерського господарства (ФГ) «Лебедія» Руслан Хомич, голова громадської організації (ГО) «Київська обласна аграрна палата» Оксана Устименко, голова Рівненської обласної АФЗУ Андрій Кузьмич, професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ академік Національної академії правових наук України Василь Шакун, координаторка проєкту з екологізації сільського господарства ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія»» Анна Даниляк, почесний президент АФЗУ Микола Стрижак, віцепрезидент АФЗУ й голова ФГ «Соната» (Чернігівська область) Іван Якуб, голова ФГ «Фенікс» (Дніпропетровська область) Олександр Щербина, голова Полтавської обласної АФЗУ Василь Бурлака.
 Членкиня Координаційного комітету Асоціації фермерів Румунії «Eco Ruralis» Рамона Думінічу |
Членкиня Координаційного комітету Асоціації фермерів Румунії «Eco Ruralis» Рамона Думінічу підкреслила важливість для українських фермерів урахування досвіду Румунії, котра з 2007 року є членом ЄС. При цьому доповідачка відзначила, що румунський фермерський рух значно потужніший за український і охоплює близько 4 мільйонів фермерів. Вона наголосила, що умовою успішної відбудови українського аграрного сектора є налагодження політичного діалогу фермерів із різними суспільними силами. На думку Рамони Думінічу, в Україні потрібно врахувати положення двох міжнародних документів – Декларації ООН «Про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості» (UNDROP) і «Глобального плану дій у межах Десятиліття сімейних фермерських господарств ООН (2019–2028 рр.)». У цьому контексті вона наголосила на доцільності включення до резолюції форуму положень про права людини та права селян і на доцільності широкого обговорення серед фермерів положень двох згаданих міжнародних документів, а також запросила українських фермерів до участі у тренінгах із використання моніторингових інструментів захисту прав людини, які відбудуться в листопаді 2022 року й березні 2023 року.
 Старший науковий співробітник Женевської академії з прав людини доктор Крістоф Голей |
Старший науковий співробітник Женевської академії з прав людини доктор Крістоф Голей виголосив доповідь «Право на землю як одне з ключових прав селян-фермерів», у якій наголосив на особливостях права доступу фермерів до землі, правах повернення землі та необхідності включення механізмів їхнього забезпечення до плану повоєнного відновлення. Базовою підставою цього, за його словами, є стаття 17 «Право на землю» Декларації ООН «Про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості».
 Почесний президент АФЗУ Іван Томич |
Почесний президент АФЗУ Іван Томич висловив підтримку Олені Бородіній за зусилля з організації Форуму. У своєму виступі він також наголосив на важливості ухвалення радикальних рішень і законодавчого врегулювання фермерського устрою в Україні, підкреслив необхідність змін в інфраструктурі аграрного ринку, оскільки монопольний стан посередників спричинює викривлення сільськогосподарських цін. Він привернув увагу до необхідності врахування досвіду ЄС у налагодженні функціонування ринкових механізмів, зокрема оптових і місцевих ринків. Окремо Іван Томич зупинився на земельних питаннях і наголосив на необхідності скасування положень Закону України від 31.03.2020 № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», які дозволяють юридичним особам купувати земельні ділянки загальною площею до 10000 га. Він наполіг на продовженні зусиль для правового врегулювання використання фермерами земель постійного користування та посиленні державної підтримки охочих створити фермерське господарство, а також підкреслив зв’язок між розвитком фермерства, розвитком сільської місцевості й рівнем добробуту громадян.
 Народний депутат Верховної Ради України І–ІV та VI скликань Іван Заєць |
Народний депутат Верховної Ради України І–ІV та VI скликань Іван Заєць відзначив шкідливість зволікання за нинішніх умов і необхідність дій, наголосивши, що ключовим є забезпечення стійкості виробничої структури. На його думку, важливо спрямовувати Нову аграрну політику на забезпечення прав, зокрема щодо обсягів володіння, користування й розпорядження земельними ділянками. Іван Заєць зазначив, що Україна починає переходити до виробничої структури, ключову роль у якій відіграватиме сімейне фермерство, і звернув увагу на важливість єдності й солідарності фермерського руху.
 Голова Волинської обласної АФЗУ Руслан Хомич |
Голова Волинської обласної АФЗУ Руслан Хомич підкреслив необхідність політичного діалогу. На його думку, важливо, аби Міністерство аграрної політики та продовольства України і Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики враховували позицію фермерів з аграрних питань. Руслан Хомич також наголосив на неприпустимості ринкових трансакцій з купівлі-продажу сільськогосподарських земель в умовах війни. Він звернувся до правоохоронних органів щодо перевірки умов укладання орендних договорів про використання сільськогосподарських земель у прикордонних областях при встановленні орендної плати на рівні 50% від нормативної оцінки землі.
 Голова ГО «Київська обласна аграрна палата» Оксана Устименко |
Голова ГО «Київська обласна аграрна палата» Оксана Устименко повідомила, що її колеги, які захищають Україну на фронті, теж доєдналися до форуму – дистанційно. І запропонувала створити економічну модель сталої стабілізаційної платформи та Фонд стабілізації, яким керували б фермери, самостійно визначаючи пріоритетні інвестиційні проєкти.
 Професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ академік Національної академії правових наук України Василь Шакун |
Професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ академік Національної академії правових наук України Василь Шакун зосередився на проблемі відшкодування збитків, яких війна завдала сільському господарству та фермерам. Він підкреслив важливість суспільного узгодження підходу до оцінювання національного багатства України, порядку визначення обсягу збитків і порядку їх відшкодування. Науковець також запропонував звернутися до Конституційного Суду України з приводу висновку щодо конституційності й відповідності національним інтересам положення законодавства про можливість купівлі юридичними особами з 2024 року сільськогосподарських земель площею до 10000 га.
 Координаторка проєкту з екологізації сільського господарства ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» Анна Даниляк |
Координаторка проєкту з екологізації сільського господарства ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» Анна Даниляк поділилася результатами проведеного на регіональних круглих столах опитування про екологічний складник.
 Почесний президент АФЗУ Микола Стрижак |
Почесний президент АФЗУ Микола Стрижак присвятив свій виступ складникам успішного політичного діалогу фермерів та їхнього єдиного представницького органу – АФЗУ. Він наголосив, що потужність Асоціації залежатиме від того, наскільки тісні її зв’язки з громадськими організаціями й органами влади. Фермер і громадський діяч розповів про успішний досвід такої співпраці у минулому, коли посади заступника Міністра аграрної політики та продовольства України і директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств погоджувалися з АФЗУ, а також наголосив на важливості законодавчого визначення моделі аграрного устрою та ролі сімейного фермерства, доцільності формування при українському Уряді органу з представництва інтересів фермерів.
 Віцепрезидент АФЗУ і голова ФГ «Соната» Іван Якуб |
Віцепрезидент АФЗУ і голова ФГ «Соната» Іван Якуб привернув увагу до проблем, з якими стикаються фермери зі звільнених територій Чернігівщини. Він наголосив на необхідності опрацювання різних варіантів кооперування і входження в ланцюги експорту сільськогосподарської продукції, зокрема й за рахунок створення спільних підприємств.
 Голова ФГ «Фенікс» Олександр Щербина |
Голова ФГ «Фенікс» Олександр Щербина наголосив на важливості кооперації та необхідності розвивати тваринництво в ринкових умовах на новій технологічній основі.
 Голова Полтавської обласної АФЗУ Василь Бурлака |
Голова Полтавської обласної АФЗУ Василь Бурлака зупинився на проблемах використання коштів державної підтримки фермерами Полтавщини, відзначивши проблему з оформленням отримання коштів і питання сплати податків.
 Підбиття підсумків першого дня: голосування за Проєкт резолюції Форуму |
Підбиваючи підсумки першого дня, учасники обговорили та схвалили Проєкт резолюції Форуму, підтримавши пропозицію президента АФЗУ взяти його за основу, доповнити з урахуванням додаткових пропозицій фермерів, оприлюднити документ для широкої громадськості, передати до органів влади і представництв міжнародних організацій – для ознайомлення та врахування при формуванні в Україні Нової аграрної політики та політики сільського розвитку в період повоєнного відновлення. Учасники домовилися створити Національну платформу розвитку сімейного фермерства – для об’єднання зусиль зацікавлених у його підтримці сторін, розвитку тривалого діалогу між малими агровиробниками і владою, участі у розробленні, адвокації та моніторингу реалізації Національного плану дій, узгодженого з Планом дій у межах Десятиліття сімейних фермерських господарств.
На другий день Форуму, 16 листопада, його учасники відвідали Наливайківський старостинський округ Макарівської селищної територіальної громади Київської області, де зустрілися зі старостою, постраждалими від російської воєнної агресії фермерами й селянами, господарствам яких завдала збитків війна.
Довідково про Наливайківський старостинський округ
До округу належать села Наливайківка та Почепин (загальна чисельність фактичного населення – 1385 осіб). Під час воєнних дій Почепин був окупований, а в Наливайківці тривали бої. В окрузі знищено 50 і сильно пошкоджено 20 житлових будинків. Ще близько 170 будинків зазнали дрібних пошкоджень. У кожному домогосподарстві пошкоджені різні господарські будівлі.
Першим у програмі зустрічей було почепинське фермерське господарство «Світанок» (засноване 1992 року; площа землекористування не перевищує 100 га), яке очолює Іван Міщенко. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і тваринництві: до початку війни там утримували близько 100 свиней і 52 голови великої рогатої худоби (ВРХ). До кінця березня 2022 року господарство перебувало під окупацією, на його території тривали активні бойові дії. Після звільнення виявилося, що територія сильно замінована, житловий будинок і господарські споруди – зруйновані. З усього свого поголів’я голова «Світанку» знайшов на прилеглих територіях лише 9 свиней і 13 голів ВРХ. І навіть цих тварин було важко прогодувати.
Власник не сумнівався, що господарство потрібно відновити. Самотужки і з допомогою військових він займався розмінуванням території. Проте це надзвичайно складна справа, тому наразі розміновано лише 30 га землі, на яких відновлено виробництво. Фермер не здається перед труднощами (і в цьому його підтримує родина) та планує розмінувати всю територію, відновити виробництво, розвивати переробку (щодо придбання обладнання для переробки молока він уже контактував зі словацькою фірмою в Україні).
 Фермер Іван Міщенко |
 Залишки боєзарядів на території фермерського господарства «Світанок» |
 Пошкоджені господарські будівлі фермера Івана Міщенка |
На наступних світлинах – зруйновані будівлі господарства «Світанок»
Далі учасники форуму відвідали сімейне господарство Лесі й Олександра Слободьянів – «CRAFTSAD» (крафтове виробництво дистилятів). Господарство було засновано 2017 року в Почепині зі спеціалізацією на виробництві сидра й кальвадоса з яблук, автентичних українських настоянок, витриманих бочкових напоїв – із зернових дистилятів, настоянок – із фруктів та ягід. Створено два авторські напої – «Caraway» і «До борщу», попит на які серед споживачів зростає. Власники господарства мають активну громадянську позицію, зокрема брали участь у розробленні законопроєктів, спрямованих на уведення у правове поле та регламентацію роботи виробників крафтових спиртних напоїв.
Господарство розташовується на території, де тривали активні бойові дії. Після звільнення Леся й Олександр Слободьяни застали будинок зруйнованим, лабораторію для дистиляту і господарські споруди – розбитими. Вони тимчасово облаштувались у модульному будинку і почали відновлювати житло і господарство.
 Фермери Леся й Олександр Слободьяни |
 Вхід на подвір’я Слободьянів. Видно пошкоджений будинок |
 Зруйнований будинок Слободьянів. Видно обгорілі стіни |
 Стіни зруйнованого будинку Слободьянів |
 Це винесли зі зруйнованого будинку і подвір’я подружжя Слободьянів |
 Олександр Слободьян показує зразки продукції дистилярні (те, що збереглося) |
Будинок власника особистого селянського господарства Олександра Саврана повністю знищило пряме потрапляння снаряда. Але вони з дружиною налаштовані відновити будинок – уже розчистили завали і навесні планують зводити стіни. За програмою підтримки подружжя отримало модульний будинок і облаштовує його. Вони господарюють на одному гектарі землі, ще шість гектарів земельних паїв здають в оренду місцевому сільськогосподарському підприємству «Агробуд», за що отримують зерно для годівлі тварин і птиці. Заробляють продажем продукції на ринку в Макарові. Під час активних бойових дій родині Савранів довелося покинути своє господарство, випустивши в поле трьох корів, які пристали до сусідських. Після звільнення села сусіди повернули їм тварин.
 Сюди влучив снаряд |
 Тут люди ховалися під час боїв |
З аналогічною проблемою стикнулось особисте селянське господарство Олени Гладкої, якій із родиною довелося покинути домівку на початку війни. Вони повернулися після звільнення села і виявили будинок повністю зруйнованим. Олена та її чоловік не сумніваються, що будинок варто відновити. Вони розчистили завали і звели стіни. Продовжити збираються навесні, а зараз живуть у літній кухні.
Відновлюють домівку на заощадження та кошти від продажу виробленої сільськогосподарської продукції. Утримують трьох корів і одну теличку, яких після повернення вдалося знайти й повернути на подвір’я. Господарюють на двох гектарах землі, ще п’ять гектарів паїв здають в оренду підприємству «Агробуд», а зерном, отриманим як орендна плата, годують тварин і птиці. Молочні продукти продають на місцевих ринках і вже мають постійних покупців, які цінують цю продукцію. Власної техніки у подружжя немає, тому необхідні роботи замовляють і оплачують. Олена з чоловіком намагаються використовувати можливості з отримання допомоги. Ще раніше завдяки державній дотації вони придбали доїльний апарат і двох телят. Після деокупації Київщини газова служба за державний кошт газифікувала їхній будинок, встановила лічильник, відновила технічний паспорт. За державний кошт підготовлено й технічний звіт про втрачене майно.
…Востаннє подружжя відпочивало ще 2009 року. Селяни підкреслюють, що робота на землі – це їхній спосіб життя. Серед місцевих проблем відзначають нестачу в селі площ для випасання худоби.
 Голова одного з особистих селянських господарств Олена Гладка спілкується з учасниками Форуму |
 Власник одного з особистих селянських господарств |
 Залишки зруйнованих будівель на подвір’ї одного з особистих селянських господарств |
 Залишки зруйнованих будівель на подвір’ї одного з особистих селянських господарств |
 Тут були зруйновані будівлі одного з особистих селянських господарств |
 Подвір’я одного з особистих селянських господарств. Залишки зруйнованих будівель |
 Подвір’я одного з особистих селянських господарств. Залишки зруйнованих будівель |
 Наслідки бойових дій |
* * *
Відвідуючи пошкоджені війною господарства, учасники форуму, зокрема фермери, активно обмінювалися контактами з місцевими господарями, ділились інформацією про можливості технічної та іншої допомоги у відновленні господарств, а також домовилися про передання постраждалим власних технічних засобів, сільськогосподарських тварин тощо.
 Продукція особистого селянського господарства |
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
Фото на обкладинці матеріалу: Reuters