30 березня 2023 року в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича НАН України в онлайн-форматі відбулися ХІ Наукові читання імені академіка Ярослава Ісаєвича «Культура в контексті війни».
Співорганізаторами заходу виступили Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Західний науковий центр НАН України і МОН України.
Відкриваючи ХІ Наукові читання, директор Інституту доктор історичних наук, професор Ігор Соляр зазначив, що в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення росії українські науковці спрямували свої зусилля для протистояння агресору, передусім у науково-інформаційному та культурному вимірі, який став ще одним фронтом боротьби з агресором. Він нагадав, що історія української культури, книговидання в Україні становили головний напрям наукових досліджень академіка НАН України Ярослава Ісаєвича.
Під час роботи наукових читань було розглянуто проблематику пов’язану зі сферою наукових зацікавлень Ярослава Дмитровича Ісаєвича та його науковою спадщиною, а також тематично ширші наукові дискурси, в яких взяли участь провідні та молоді науковці зі Львова, Луцька, Києва та Івано-Франківська.
На першому засіданні учасники наукового форуму заслухали доповідь кандидата історичних наук Олега Костюка (Львів), який проаналізував сучасні виклики, що постали перед українською культурою в умовах російсько-української війни. Оцінці значення культурної дипломатії воєнного періоду як засобу збереження української державности був присвячений виступ кандидата історичних наук Ольги Малюти (Київ). Виступ кандидата історичних наук Павла Артимишина (Львів) ознайомив учасників конференції з особливістю життя Галичини під час російської окупації краю у 1914-1915 роках крізь призму діяльності Івана Крип’якевича. Кандидат історичних наук Любомир Хахула (Львів) на численних фотоматеріалах продемонстрував пам'ятки визвольних змагань у колекції Львівського історичного музею, а харитативну діяльність УГКЦ в Польщі в умовах сучасної російсько-української війни окреслила у своєму виступі кандидат історичних наук Тетяна Голдак-Горбачевська (Львів).
Друге засідання тематично було пов’язане з періодом, якому присвятив свій науковий доробок академік Ярослав Ісаєвич. Чималу увагу учасники засідання приділили військовій тематиці. Зокрема, кандидат історичних наук Ростислав Вацеба (Львів) розповів про військові протистояння і розвиток оборонної архітектури полабських слов’ян у VIII – перших десятиліттях Х ст. Продовжив військову тему Микола Козак (Львів), який розповів про такий маркер воєнної еліти в Галицько-Волинських землях Княжої доби як декороване озброєння. Христина Меренюк (Львів) у своєму виступі приділила увагу мандрівним сюжетам європейської середньовічної літератури, зокрема розповіді про руського короля на рицарському турнірі. Доповідь Ярослава Книша (Львів) була присвячена першій дружині князя Юрія Львовича. Про мотиви і наміри політичних еліт Польщі під час переговорів щодо укладення Гадяцької унії розповів учасникам наукового форуму доктор історичних наук Андрій Боляновський (Львів). А доктор історичних наук Володимир Александрович привернув увагу присутніх доповіддю про нововстановлений аспект невідомих заходів митрополита Афанасія (Шептицького) з відновлення собору святого Юра у Львові.
Третє засідання ХІ Наукових читань розпочав доктор історичних наук, професор Микола Литвин (Львів) з доповіддю про державно-політичну діяльність митрополита Андрея Шептицького. На важливості історичної фотографії як джерела до історії Галичини наголосив доктор історичних наук Андрій Сова (Львів), який презентував напрацювання у дослідженні фотоархіву Степана Гайдучка. Ще одній історичній постаті цього періоду – Дмитру Вітовському – була присвячена доповідь Андрія Трембецького, який розповів про військово-політичну діяльність полковника УГА в національній пам’яті українців. Про особливості розвитку археології у Львові під час Другої світової війни розповіла кандидат історичних наук Наталя Булик (Львів). Натомість доктор історичних наук, професор Леонід Зашкільняк (Львів) та кандидат історичних наук Олександр Луцький (Львів) порушили проблеми інтерпретації деяких питань українсько-польських відносин в роки Другої світової війни, а також спроби інституційного забезпечення, здобутки, втрати яких зазнала українська гуманітарна наука у Львові в роки нацистської окупації. Інна Кравчук (Львів) у своєму виступі порушила питання розвитку освіти в українському еміграційному середовищі США після Першої світової війни, а Ольга Кровицька (Львів) розповіла учасникам наукового форуму про раритетні видання з бібліотеки Ярослава Ісаєвича.
Повоєнному періоду (друга половина ХХ ст.) в українській історії була присвячена робота четвертого засідання наукового форуму. Актуальні проблеми дослідження біографії та творчості Михайла Дяченка (Марка Боєслава) висвітлила у своїй доповіді доктор історичних наук Олександра Стасюк (Львів). Тематику культурного життя в повоєнних таборах Ді-Пі на території Німеччини та її вплив на формування постаті Богдана Гаврилишина розглянув кандидат історичних наук Петро Гаврилишин (Івано-Франківськ).
Чимало уваги доповідачі наукового форуму приділили питанням церковної діяльності у повоєнний період. Зокрема, про виклики, що постали перед Греко-Католицькою Церквою в Польщі, розповів кандидат історичних наук Тарас Горбачевський (Львів), а Василь Лагоцький (Стрий) звернув увагу на такий духовний літопис нескореної України, як «Записки Чина Св. Василія Великого». З особливим зацікавленням учасники конференції зустріли доповідь кандидата історичних наук Валентини Кухар (Львів), яка розповіла про волонтерку та музикантку Христину Панасюк, яка безпосередньо бере участь у протистоянні воєнній загрозі в умовах російського вторгнення в Україну. Завершувала роботу конференції Поліна Костюк (Львів), яка окреслила виклики, які постали перед українською освітою в період російсько-української війни, а також розповіла про сучасний стан та імовірні перспективи розвитку системи української освіти.
Ісаєвичівські наукові читання проводяться щорічно для вшанування пам’яті видатного українського історика, багаторічного директора Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України та закордонного члена Польської академії наук, дійсного члена Польської академії знань Ярослава Дмитровича Ісаєвича (07.03.1936–24.06.2010).
Програма заходу За інформацією Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України