Які рослини називають бур’янами та які з них є їстівними, розповіла у програмі «Сніданок з 1+1» телеканалу «1+1» старший науковий співробітник відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (Київ) кандидат сільськогосподарських наук Ольга Корабльова.
«Бур’янами називають дикі, неокультурені рослини, що розмножуються самі по собі, без нагляду, часом – неконтрольовано, і можуть засмічувати культурні посіви, – пояснює науковиця. – Усі культурні сорти рослин колись були бур’янами – доки їх не дослідили й не «ушляхетнили», тобто не отримали їхні поліпшені форми. Але дикі види існують досі, і їх доволі багато (слід сказати, що загалом українська флора налічує понад 27 тисяч видів, з яких близько 7,5 тисяч – це власне рослини, решта ж – мохи, лишайники, гриби, водорості).
Деякі бур’яни можуть бути небезпечні для здоров’я і навіть життя людини. Скажімо, цикута раніше була популярною отрутою, а борщівника – високої красивої рослини з великою парасолькою білих квітів – не варто навіть торкатись, адже його сік, потрапивши на шкіру, під дією сонячних променів може спричиняти сильні опіки. Рута садова у спеку виділяє багато ефірних олій, які у деяких людей можуть спричинити алергічні реакції. Доволі небезпечні також чорна блекота, вех, амброзія.
Але чимало бур’янів цілком їстівні, їх можна додавати у зелений борщ, салати, омлет. Головне – знатися на рослинах і не збирати їх у місті, де великий потік автомобілів і підвищений вміст важких металів у ґрунті».
Ольга Корабльова також коротко описала найпоширеніші бур’яни української флори, придатні для споживання.
Кервель дикий, або кервель лісовий: зовні листки схожі на моркву і кінзу; за ароматом трохи нагадує моркву; їстівний, доки не почне квітувати.
Мокрець, або зірочник: дуже поширений на городах, особливо добре розростається на вологих ґрунтах; цвіте біленькими квіточками, що нагадують зірочки; чудово смакує у салатах, можна додавати у корм домашнім птахам та іншим тваринам.
Деревій: використовується також як лікарська рослина; до споживання придатні молоді листочки, в яких іще немає гіркоти; найкраще смакує у салатах, у чаях.
Полин естрагоновий, або тархун: на відміну від багатьох інших видів полину, зовсім не гіркий та дуже ароматний.
Зубрівка: не отруйна, але її не варто їсти сирою; містить кумарини – ароматичні речовини, які після підсушування рослини активізуються, і потому на них настоюють різні напої.
Багаторічна цибуля слизун: відростає з коріння майже одразу потому, як розтане сніг; їстівна – лише зелень, цибулину ж варто лишити у ґрунті, де вона зимує. Цибуля запашна насівається сама, але її можна сіяти спрямовано – щоправда, краще не на городі, а, наприклад, під парканом.
Пшінка весняна: можна споживати, доки не почне квітувати.
Портулак використовують у салати, зелені супи, у омлети, маринують і тушкують.
Їстівними є також кінський часник, кінський щавель, яглиця (або снить).