Народився 3.02.1884 у Варшаві. Закінчив Лейпціг. (1908) та Київ. (1909) університети. В 1923 —28 — керівник Київ. н.-д. кафедри фізики, в 1929 —38— директор, з 1959 — зав. лабораторії Інституту фізики АН УРСР. В 1938 був безпідставно заарештований, виключений з членів Академії і перебував на засланні, у 1956 реабілітований і поновлений у членах АН України. Помер 30.12.1971
Наукові праці присвячено фізиці діелектриків і напівпровідників, електролюмінесценції, історії фізики. У 1930-х роках започаткував перші в Україні дослідження напівпровідників. Здійснив дослідження інфрачервоної люмінесценції закису міді та електролюмінесценції деяких складних сполук, зокрема отримав і вивчив об’ємну електролюмінесценцію, що супроводжується емісією «гарячих» електронів.