Народився 6.09.1863 у Кирилові (тепер Вологодська обл., Росія). Закінчив Петерб. університет (1885). У 1897 —99 — професор Харків., 1899 —1939 — Київ. університету. В 1921 —33 очолював Комісію прикладної математики ВУАН. З 1929 академік АН СРСР. З 1934 — директор Інституту математики АН УРСР. Академік АН СРСР (1929). Був нагороджений державними нагородами СРСР. Помер 19.11.1939
Наукові праці в галузі алгебри, теорії чисел, математичної фізики, теоретичної і прикладної механіки. Довів теорему найвигіднішої проекції зображення частини земної поверхні на карті та визначив 11 можливих рівнозначних проекцій кулі на площину, чим заклав математичні основи побудови географічних карт. Засновник алгебраїчної школи