Народився 14.02.1902 у Рильську (Росія). Закінчив Ленінград. політехн. інститут (1926). У 1932—44 працював у Дніпропетр. фізико-технічному інституті, 1945—51 — директор Лабораторії металофізики АН УРСР в Києві, 1944—78 — Інституту металознавства і фізики металів у Москві, 1962—73 — директор-організатор Інституту фізики твердого тіла АН СРСР (Чорноголовка Моск. обл.). Академік АН СРСР з 1953, член ряду академій наук. Був нагороджений орденами і медалями СРСР. Помер 7.07.1996. Президією НАН України засновано премію імені Г.В.Курдюмова. Його ім’я присвоєно Інституту металофізики НАН України.
Наукові праці в галузі фізики металів і металознавства. Побудував теорію мартенситних перетворень. Спільно з Л.Г.Xандросом виявив (1949) термопружну рівновагу при фазових перетвореннях мартенситного типу, яку передбачив у 1948. Створив наук. школу