Народився 23.08.1916 у Сарапулі (тепер Удмуртська Республіка, Росія). Закінчив Томський політехн. інститут (1940). Учасник Другої світової війни. У 1959—62 — завідувач відділу і заступник директора Обчислювального центру АН УРСР, 1962—71 — Інституту кібернетики АН УРСР, 1971—80 — Інституту електродинаміки АН УРСР, 1981—88 — директор, з 1992 — почесний директор Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України, також 1978—88 — академік-секретар Відділення АН УРСР, з 1988 — радник Президії НАН України. Був нагороджений орденами і медалями СРСР. Помер 3.08.1998. Його ім’я присвоєно Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України.
Наукові праці присвячено теоретичним основам операційних методів, аналізу електричних кіл та систем, теорії електричних машин, теорії квазіаналогового моделювання, теорії обчислювальних систем. Розробив принципи побудови аналогових і гібридних обчислювальних машин. Створив наукову школу