Народився 05.02.1945 р. у м. Грозний (Росія). Доктор фізико-математичних наук (1987). Професор (1997).
Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1967). У 1967—1970 рр. навчався в аспірантурі Інституту теоретичної фізики АН УРСР. Від 1970 р. працює в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, з 1986 — провідний науковий співробітник відділу фізики високих густин енергії). Професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (від 1997).
Наукові дослідження стосуються релятивістської ядерної фізики, кваркової моделі адронів, структури малонуклонних ядер на малих міжнуклонних відстанях, поляризаційних явищ у фізиці малонуклонних систем та адронів, солітонних моделей частинок, квантування в криволінійних просторах, квантової електродинаміки адронних систем. Зокрема, для опису процесів, що відбуваються у зіткненнях релятивістських дейтронів з частинками та ядрами, запропонував підхід, у якому дейтрон розглянуто як шестикваркову систему. З метою прецизійного вивчення електромагнітної структури найпростіших адронних систем досліджував вищі порядки теорії збурень у процесах розсіювання ультрарелятивістських електронів на адронних системах.
Медаль «Петро Могила» МОН України за багаторічну педагогічну роботу (2006).