(05.07.1951, с. Орвяниця Дубровицького р-ну Рівнен. обл. – 01.02.2003, м. Київ) – дослідник історії укр. інтелігенції, нац. біографістики, аграрної історії. Лауреат премії ім. М. І. Костомарова НАН України (1997). Президент Укр. біографічного тов-ва. 1978 закінчив іст. фак-т Київ. держ. пед. ін-ту. Навчався в аспірантурі Київ. держ. пед. ін-ту. Канд. дис. «Підготовка кадрів спеціалістів для сільського господарства Української РСР в умовах розвинутого соціалізму (1966–1970)» (1984, наук. кер. – к. і. н. І. Х. Ганжа). Працював м. н. с., с. н. с. Ін-ту історії АН УРСР. 1986–90 – вчений секретар, з 1990 – керівник Сектора суспільних наук Президії НАН України, з 1999 – учений секретар Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України. 1996–2003 – директор Ін-ту біографічних досліджень НБУ ім. В. І. Вернадського. Докт. дис. «Біографістика як галузь історичної науки: історіографія та методологія» (1997). Професор (1999).
Основні праці:
.
Біографічна традиція та наукова біографія в історії і сучасності України. – К., 1996..
Відтворення історії України в портретах її видатних діячів. – Львів, Цвікау, Париж, 1995..
Створення Українського біо-графічного словника як загальнонаціональна проблема: методологічні засади. – К., 1994..
Історія Академії наук України (1918–1993). – К., 1994 (у співавт.)..
Український біографічний словник: проект концепції // УІЖ. – 1993. – № 11, 12..
Україна XX ст.: Культура, ідеологія, політика. – К., 1993..
Роль інтелігенції Української РСР у прискоренні науково-технічного прогресу. – Софія, 1990..
Українське село на шляхах науково-технічного прогресу: досягнення і прорахунки (60–80-і роки). – К., 1989..
Розвиток соціально-класової структури населення Української РСР (60–80-і роки). – К., 1988..