українська
Анотація:Книжка починається здавна актуальними запитаннями: «Чи замислювалися ви над тим, чому в нашої мови так багато неприхильників? Мова Шевченка й Лесі Українки, Стефаника й Кобилянської, Малишка й Стельмаха, Гончара й Тютюнника – мова самобутньої літератури, неперевершеної української пісні, мова багата, розмаїта, милозвучна – вона нам рідна, і цим усе сказано. Чим вона завинила й перед ким?». Саме на ці запитання дає відповідь у книжці В. Дончик.
російська
Анотація:Книга начинается издавна актуальными вопросами: «Задумывались ли вы над тем, почему в нашей речи так много непоклонников? Язык Шевченко и Леси Украинки, Стефаника и Кобылянской, Малышко и Стельмаха, Гончара и Тютюнника – речь самобытной литературы, непревзойденной украинской песни, речь богата, разнообразна, благозвучный – она нам родная, и этим все сказано. Чем она провинилась и перед кем?». Именно на эти вопросы дает ответ в книге В. Дончик.