українська
Анотація:У монографії розглянуто формування поглядів Т.Г. Шевченка на події української історії та історичних діячів, із нею пов’язаних, передусім через призму історичної літератури, з якою був обізнаний поет. Автор доводить, що у митця не було єдиного визначального історичного джерела, зазвичай у його творчості спостерігається змішання історичних, фольклорних, літературних джерел, трапляються історичні персонажі винятково літературної або фольклорної генези. Здійснене наукове дослідження свідчить, що абсолютизувати історизм у Шевченковій творчості немає сенсу, але недооцінювати його теж не можна.