Анотації та інше

Розпад Радянського Союзу викликав на початку 1990-х рр. тимчасове, якщо не взаємовідчуження, то принаймні роз’єднання історичної науки колишніх союзних республік. Проте дослідження вітчизняної історії тривали, не обмежуючись вивченням минулого лише своєї країни, а й охоплюючи усе історичне полотно Давньої Русі – Московського царства та його найближчих сусідів – Російської імперії – СРСР.Безумовно,серйозний вплив на такі дослідження справляли такі чинники, як суверенізація колишніх радянських республік й необхідність обґрунтувати національну державність. Сьогодні йде процес поступового, достатньо складного й нерівномірного, подолання колонаукових кон’юнктурних "обґрунтувань" науково-дослідних історичних концепцій вітчизняної історії.

Уявляється, що взаємне ознайомлення з підходами білоруських, російських, українських учених й учених інших держав пострадянського простору всебічно сприятиме як інтеграції історичних досліджень, так і їхній більшій об’єктивності й науковості, вільних від ідеологічних "ярликів" і "штампів". Збірник наукових статей "Проблемы отечественной истории: источники, историография, исследования", що його підготували російські, українські й білоруські історики, являє собою досвід тісної наукової співпраці учених. У збірнику опубліковано 5 статей співробітників інституту.

Распад Советского Союза вызвал в начале 1990-х гг. временное, если не взаимное отчуждение, то разобщение исторической науки некогда союзных республик. Однако исследования отечественной истории продолжались, не ограничиваясь изучением прошлого только своей страны, но охватывая все историческое полотно Древней Руси – Московского царства и его ближайших соседей – Российской империи – СССР. Безусловно, серьезное влияние на исследования подобного рода оказывали такие факторы, как суверенизация бывших советских республик и необходимость обосновать национальную государственность. Сегодня идет процесс постепенного, достаточно сложного и неравномерного, преодоления околонаучных конъюнктурных "оснований" научно-исследовательских исторических концепций отечественной истории.

Представляется, что взаимное ознакомление с подходами белорусских, российских, украинских ученых и ученых других государств постсоветского пространства будет всемерно способствовать как интеграции исторических исследований, так и их большей объективности и научности, свободных от идеологических "ярлыков" и "штампов". Сборник научных статей "Проблемы отечественной истории: источники, историография, исследования", подготовленный российскими, украинскими и белорусскими историками, являет собой опыт тесного научного сотрудничества ученых.В сборнике опубликованы 5 статей сотрудников института.

Розпад Радянського Союзу викликав на початку 1990-х рр. тимчасове, якщо не взаємовідчуження, то принаймні роз’єднання історичної науки колишніх союзних республік. Проте дослідження вітчизняної історії тривали, не обмежуючись вивченням минулого лише своєї країни, а й охоплюючи усе історичне полотно Давньої Русі – Московського царства та його найближчих сусідів – Російської імперії – СРСР.Безумовно,серйозний вплив на такі дослідження справляли такі чинники, як суверенізація колишніх радянських республік й необхідність обґрунтувати національну державність. Сьогодні йде процес поступового, достатньо складного й нерівномірного, подолання колонаукових кон’юнктурних "обґрунтувань" науково-дослідних історичних концепцій вітчизняної історії.

Уявляється, що взаємне ознайомлення з підходами білоруських, російських, українських учених й учених інших держав пострадянського простору всебічно сприятиме як інтеграції історичних досліджень, так і їхній більшій об’єктивності й науковості, вільних від ідеологічних "ярликів" і "штампів". Збірник наукових статей "Проблемы отечественной истории: источники, историография, исследования", що його підготували російські, українські й білоруські історики, являє собою досвід тісної наукової співпраці учених. У збірнику опубліковано 5 статей співробітників інституту.

Распад Советского Союза вызвал в начале 1990-х гг. временное, если не взаимное отчуждение, то разобщение исторической науки некогда союзных республик. Однако исследования отечественной истории продолжались, не ограничиваясь изучением прошлого только своей страны, но охватывая все историческое полотно Древней Руси – Московского царства и его ближайших соседей – Российской империи – СССР. Безусловно, серьезное влияние на исследования подобного рода оказывали такие факторы, как суверенизация бывших советских республик и необходимость обосновать национальную государственность. Сегодня идет процесс постепенного, достаточно сложного и неравномерного, преодоления околонаучных конъюнктурных "оснований" научно-исследовательских исторических концепций отечественной истории.

Представляется, что взаимное ознакомление с подходами белорусских, российских, украинских ученых и ученых других государств постсоветского пространства будет всемерно способствовать как интеграции исторических исследований, так и их большей объективности и научности, свободных от идеологических "ярлыков" и "штампов". Сборник научных статей "Проблемы отечественной истории: источники, историография, исследования", подготовленный российскими, украинскими и белорусскими историками, являет собой опыт тесного научного сотрудничества ученых.В сборнике опубликованы 5 статей сотрудников института.