Анотації та інше

У монографії проаналізовано екосистемну роль органічної частини ґрунту та розглянуто новітні теоретико-методологічні підходи до її дослідження. Головну увагу зосереджено на її лабільних, зокрема легкоокиснювальних і водорозчинних фракціях, компонентах та пулах. На підставі експериментів із вивчення впливу лісогосподарських заходів різної інтенсивності та аграрного використання суміжних післялісових земель (сінокіс та рілля) на структурно-функціональний стан ґрунтового резервуару Карбону органічних сполук показано високу інформативність якісно-кількісних змін «свіжої» високолабільної органічної речовини для оцінки інтенсивності антропогенного навантаження (гемеробії).

У зв’язку з цим детально охарактеризовані процеси трансформування лабільного пулу органічної речовини ґрунту в процесі знеліснення, особливості мінералізаційної здатності та дихальної активності ґрунтів лісових і аграрних екосистем, вплив знеліснення на якість та екопротекторну здатність органічних сполук ґрунту, речовинно-енергетичні зміни ґрунтів за різних способів лісокористування та аграрного використання. У модельних експериментах, за імітування умов глобального потепління клімату, виявлено зменшення термочутливості (Q10) процесу мінералізації органічної речовини і емісії СО2 з ґрунту лісових і післялісових екосистем, що дозволило припустити наявність компенсаторного механізму підтримання балансу Карбону у системі «ґрунт – рослина – атмосфера», який функціонує за принципом від’ємного зворотного зв’язку (negative feedback).

Для вдосконалення системи екологічного моніторингу на рівні блоку «ґрунт» запропоновано виокремити контактний із зовнішнім середовищем шар ґрунту 0–5 см як його «стрес-чутливу зону», – найбільш вразливу до різних впливів, які порушують едафічну рівновагу.

В монографии проанализирована экосистемная роль органической части почвы и рассмотрены новейшие теоретико-методологические подходы к ее исследованию. Главное внимание сосредоточено на ее лабильных, в частности легкоокисляемых и водорастворимых фракциях, компонентах и пулах. На основании экспериментов по изучению влияния лесохозяйственных мероприятий различной интенсивности и аграрного использования смежных послелесных земель (сенокос и пашни) на структурно-функциональное состояние почвенного резервуара Углерода органических соединений показана высокая информативность качественно-количественных изменений «свежего» высоколабильного органического вещества для оценки интенсивности антропогенной нагрузки (гемеробии).

В связи с этим подробно охарактеризованы процессы трансформации лабильного пула органического вещества почвы в процессе обезлесения, особенности минерализационной способности и дыхательной активности почв лесных и аграрных экосистем, влияние обезлесения на качество и экопротекторную способность органических соединений почвы, вещественно-энергетические изменения почв при различных способах лесопользования и аграрного использования. В модельных экспериментах по имитации условий глобального потепления климата, выявлено уменьшение термочувствительности (Q10) процесса минерализации органического вещества и эмиссии СО2 из почвы лесных и послелесных экосистем позволило предположить наличие компенсаторного механизма поддержания баланса Углерода в системе «почва – растение – атмосфера», который функционирует по принципу отрицательной обратной связи (negative feedback).

Для совершенствования системы экологического мониторинга на уровне блока «почва» предложено выделить контактный с внешней средой слой почвы 0–5 см как его «стресс-чувствительную зону», – наиболее уязвимую к различным воздействиям, которые нарушают эдафическое равновесие.

У монографії проаналізовано екосистемну роль органічної частини ґрунту та розглянуто новітні теоретико-методологічні підходи до її дослідження. Головну увагу зосереджено на її лабільних, зокрема легкоокиснювальних і водорозчинних фракціях, компонентах та пулах. На підставі експериментів із вивчення впливу лісогосподарських заходів різної інтенсивності та аграрного використання суміжних післялісових земель (сінокіс та рілля) на структурно-функціональний стан ґрунтового резервуару Карбону органічних сполук показано високу інформативність якісно-кількісних змін «свіжої» високолабільної органічної речовини для оцінки інтенсивності антропогенного навантаження (гемеробії).

У зв’язку з цим детально охарактеризовані процеси трансформування лабільного пулу органічної речовини ґрунту в процесі знеліснення, особливості мінералізаційної здатності та дихальної активності ґрунтів лісових і аграрних екосистем, вплив знеліснення на якість та екопротекторну здатність органічних сполук ґрунту, речовинно-енергетичні зміни ґрунтів за різних способів лісокористування та аграрного використання. У модельних експериментах, за імітування умов глобального потепління клімату, виявлено зменшення термочутливості (Q10) процесу мінералізації органічної речовини і емісії СО2 з ґрунту лісових і післялісових екосистем, що дозволило припустити наявність компенсаторного механізму підтримання балансу Карбону у системі «ґрунт – рослина – атмосфера», який функціонує за принципом від’ємного зворотного зв’язку (negative feedback).

Для вдосконалення системи екологічного моніторингу на рівні блоку «ґрунт» запропоновано виокремити контактний із зовнішнім середовищем шар ґрунту 0–5 см як його «стрес-чутливу зону», – найбільш вразливу до різних впливів, які порушують едафічну рівновагу.

В монографии проанализирована экосистемная роль органической части почвы и рассмотрены новейшие теоретико-методологические подходы к ее исследованию. Главное внимание сосредоточено на ее лабильных, в частности легкоокисляемых и водорастворимых фракциях, компонентах и пулах. На основании экспериментов по изучению влияния лесохозяйственных мероприятий различной интенсивности и аграрного использования смежных послелесных земель (сенокос и пашни) на структурно-функциональное состояние почвенного резервуара Углерода органических соединений показана высокая информативность качественно-количественных изменений «свежего» высоколабильного органического вещества для оценки интенсивности антропогенной нагрузки (гемеробии).

В связи с этим подробно охарактеризованы процессы трансформации лабильного пула органического вещества почвы в процессе обезлесения, особенности минерализационной способности и дыхательной активности почв лесных и аграрных экосистем, влияние обезлесения на качество и экопротекторную способность органических соединений почвы, вещественно-энергетические изменения почв при различных способах лесопользования и аграрного использования. В модельных экспериментах по имитации условий глобального потепления климата, выявлено уменьшение термочувствительности (Q10) процесса минерализации органического вещества и эмиссии СО2 из почвы лесных и послелесных экосистем позволило предположить наличие компенсаторного механизма поддержания баланса Углерода в системе «почва – растение – атмосфера», который функционирует по принципу отрицательной обратной связи (negative feedback).

Для совершенствования системы экологического мониторинга на уровне блока «почва» предложено выделить контактный с внешней средой слой почвы 0–5 см как его «стресс-чувствительную зону», – наиболее уязвимую к различным воздействиям, которые нарушают эдафическое равновесие.