Читацька аудиторія українська
Для істориків, філологів та усіх, хто цікавиться історією та книжністю середньовічної Русі.
Монографію присвячено дослідженню ранніх київських літописів і давньоруських хронографічних творів. Розглядається, зокрема, Повість временних літ, Київський літописний звід початку XIII ст., Новгородський перший літопис молодшої редакції (точніше, київська складова цього зводу), а також давньослов’янські переклади хронік Георгія Амартола та Іоанна Малали, Александрія Хронографічна, так званий "Хронограф по великому ізложенію" та ін. Оскільки два різновиди історичних творів середньовічної Русі, літописи й хронографи, слугували "контрольними текстами" одні для других, проведене в роботі зіставлення цитат, сюжетних паралелей, манери запозичень та ідейних перегуків дозволяє розв’язати проблеми, про які фахівці дискутують віддавна, переглянути деякі усталені на сьогодні концепції та уточнити висловлені раніше судження. Окрему увагу надано тим свідченням, що прояснюють датування літописних і хронографічних пам'яток.
Врешті, низку питань монографія заторкує уперше, як-от: походження хронографічних цитат у Київському літописному зводі та походження початкової частини хронографів із викладом старозавітної історії.
Читацька аудиторія російська
Для историков, филологов и всех, кто интересуется историей и книжностью средневековой Руси.
Монография посвящена исследованию ранних киевских летописей и древнерусских хронографических произведений. Рассматривается, в частности, Повесть временных лет, Киевский летописный свод начала XIII в., Новгородская первая летопись младшей редакции (точнее, киевская составляющая этого свода), а также древнеславянские переводы хроник Георгия Амартола и Иоанна Малалы, Александрия Хронографическая, так называемый "Хронограф по великому ізложенію" и др. Поскольку две разновидности исторических произведений средневековой Руси, летописи и хронографы, служили "контрольными текстами" одни для других, проведенные в работе сопоставления цитат, сюжетных параллелей, манеры заимствований и идейных перекличек позволяют решить проблемы, о которых специалисты дискутируют уже давно, пересмотреть некоторые устоявшиеся сегодня концепции и уточнить высказанные ранее суждения. Отдельное внимание было уделено тем свидетельствам, которые проясняют датировки летописных и хронографических памятников.
Наконец, ряд вопросов монография затрагивает впервые, таких, как: происхождение хронографических цитат в Киевском летописном своде и происхождения начальной части хронографов с изложением ветхозаветной истории.