Анотації та інше

Книга присвячена життю і творчості Оленки Ґердан-Заклинської (1916 – рік смерті невідомий) – визначної української танцівниці, хореографа, педагога, публіциста, мисткині та поетеси. Уродженка селища Жаб’є (тепер – Верховина Івано-Франківської обл.), вона вже з дитячих років захопилася танцем, спершу в його традиційних (народних проявах), пізніше – в реформаторських концепціях хореографії Василя Авраменка, Еміля Жак-Далькроза, а також в руслі естетики та виконавської філософії визначних танцівниць першої половини XX ст. Ісідори Дункан, Мері Віґман, Розалії Хлядек. Спеціалізовану освіту отримала в Празі, Львові та Відні. Першим великим її успіхом була перемога в номінації сольних танців на престижному Міжнародному фестивалі мистецького танцю в Брюсселі (1938). Після Другої світової війни проживала і працювала в Канаді (Торонто) та США (Нью-Йорк), де мала свої школи модерного танку при Українських музичних інститутах. Упродовж 1950-х – першої пол. 1960-х рр.

створила велику кількість авторських танцювальних «креацій», які виконувала безпосередньо на багатьох сценах Канади і США (найвідомішими з них були танкові креації «Дрібушка», «Шумка», «Колискова», «Думка-коломийка», «Римський фонтан», «Спомини з гір», «Плач Ярославни», «Княжі гагілки», «Стратосферний танець», «Циганське кохання» та ін.). В статусі хореографа підготувала велику кількість своїх учениць в середовищі юнацтва і молоді. Створені нею колективи з програмами «Гагілок», «В’язанок гагілок-веснянок» виступали під час великих турне містами Канади і США. Крім виконавства та хореографії Оленка Ґердан-Заклинська опублікувала цілий ряд статей з різних питань модерного танцю та мистецької освіти, нарисів про діячів українського театру, а також книгу авторської поезії «Ритми полонин» (Нью-Йорк, 1964). Закінчивши мистецьку студію Л.Р. Кузьми в Нью-Йорку займалася малярською і графічною творчістю, брала участь у виставках під егідою Об’єднання Мистців Українців Америки.

В середині 1960-х рр., унаслідок захворювання, перестала займатися танцювальним мистецтвом і хореографією, а з часом залишила США і переїхала до родини в Європу. Подальша її доля невідома. Залишила великий, але неопрацьований і недосліджений творчий спадок.

Книга посвящена жизни и творчеству Елены Гердан-Заклинской (1916 – год смерти неизвестен) – выдающейся украинской танцовщицы, хореографа, педагога, публициста, художницы и поэтессы. Уроженка поселка Жабье (теперь – Верховина Ивано-Франковской обл.), она уже с детских лет увлеклась танцем, сначала в его традиционных (народных) проявлениях, позже – в реформаторских концепциях хореографии Василия Авраменка, Эмиля Жак-Далькроза, а также в русле эстетики и исполнительской философии выдающихся танцовщиц первой половины XX в. Айседоры Дункан, Мэри Вигман, Розалии Хлядек. Специализированное образование получила в Праге, Львове и Вене. Первым крупным ее успехом была победа в номинации сольных танцев на престижном Международном фестивале художественного танца в Брюсселе (1938). После Второй мировой войны проживала и работала в Канаде (Торонто) и США (Нью-Йорк), где были свои школы современного танца при Украинских музыкальных институтах. В период 1950-х – первой половине 1960-х гг.

создала большое количество авторских танцевальных «креаций», которые выполняла непосредственно на многих сценах Канады и США (самыми известными из них были танковые креации «Дрибушка», «Шумка», «Колыбельная», «Думка-коломыйка», «Римский фонтан», «Воспоминания с гор», «Плач Ярославны», «Княжеские гагилки», «Стратосферный танец», «Цыганская любовь» и др.). В статусе хореографа подготовила большое количество своих учениц в среде юношества и молодежи. Созданные ею коллективы с программами «Гагилок», «Вязанок гагилок-веснянок» выступали во время больших турне по городам Канады и США. Кроме исполнительства и хореографии Елена Гердан-Заклинская опубликовала целый ряд статей по различным вопросам современного танца и художественного образования, очерков о деятелях украинского театра, а также книгу авторской поэзии «Ритмы полонин» (Нью-Йорк, 1964). Закончив художественную студию Л.Р.

Кузьмы в Нью-Йорке, занималась изобразительным и графическим творчеством, участвовала в выставках под эгидой Объединения художников Украинской Америки. В середине 1960-х гг., вследствие заболевания, перестала заниматься танцевальным искусством и хореографией, а со временем оставила США и переехала к семье в Европу. Дальнейшая ее судьба неизвестна. Оставила большое, но необработанное и неисследованное творческое наследие.

Для хореографів, істориків музичного, образотворчого мистецтва, культурологів, шанувальників української мистецької культури. Може використовуватись як посібник для педагогів і студентів профільних мистецьких закладів.

Для хореографов, историков музыкального, изобразительного искусства, культурологов, поклонников украинской художественной культуры. Может использоваться как пособие для педагогов и студентов профильных художественных заведений.

Для хореографів, істориків музичного, образотворчого мистецтва, культурологів, шанувальників української мистецької культури. Може використовуватись як посібник для педагогів і студентів профільних мистецьких закладів.

Книга присвячена життю і творчості Оленки Ґердан-Заклинської (1916 – рік смерті невідомий) – визначної української танцівниці, хореографа, педагога, публіциста, мисткині та поетеси. Уродженка селища Жаб’є (тепер – Верховина Івано-Франківської обл.), вона вже з дитячих років захопилася танцем, спершу в його традиційних (народних проявах), пізніше – в реформаторських концепціях хореографії Василя Авраменка, Еміля Жак-Далькроза, а також в руслі естетики та виконавської філософії визначних танцівниць першої половини XX ст. Ісідори Дункан, Мері Віґман, Розалії Хлядек. Спеціалізовану освіту отримала в Празі, Львові та Відні. Першим великим її успіхом була перемога в номінації сольних танців на престижному Міжнародному фестивалі мистецького танцю в Брюсселі (1938). Після Другої світової війни проживала і працювала в Канаді (Торонто) та США (Нью-Йорк), де мала свої школи модерного танку при Українських музичних інститутах. Упродовж 1950-х – першої пол. 1960-х рр.

створила велику кількість авторських танцювальних «креацій», які виконувала безпосередньо на багатьох сценах Канади і США (найвідомішими з них були танкові креації «Дрібушка», «Шумка», «Колискова», «Думка-коломийка», «Римський фонтан», «Спомини з гір», «Плач Ярославни», «Княжі гагілки», «Стратосферний танець», «Циганське кохання» та ін.). В статусі хореографа підготувала велику кількість своїх учениць в середовищі юнацтва і молоді. Створені нею колективи з програмами «Гагілок», «В’язанок гагілок-веснянок» виступали під час великих турне містами Канади і США. Крім виконавства та хореографії Оленка Ґердан-Заклинська опублікувала цілий ряд статей з різних питань модерного танцю та мистецької освіти, нарисів про діячів українського театру, а також книгу авторської поезії «Ритми полонин» (Нью-Йорк, 1964). Закінчивши мистецьку студію Л.Р. Кузьми в Нью-Йорку займалася малярською і графічною творчістю, брала участь у виставках під егідою Об’єднання Мистців Українців Америки.

В середині 1960-х рр., унаслідок захворювання, перестала займатися танцювальним мистецтвом і хореографією, а з часом залишила США і переїхала до родини в Європу. Подальша її доля невідома. Залишила великий, але неопрацьований і недосліджений творчий спадок.

Для хореографов, историков музыкального, изобразительного искусства, культурологов, поклонников украинской художественной культуры. Может использоваться как пособие для педагогов и студентов профильных художественных заведений.

Книга посвящена жизни и творчеству Елены Гердан-Заклинской (1916 – год смерти неизвестен) – выдающейся украинской танцовщицы, хореографа, педагога, публициста, художницы и поэтессы. Уроженка поселка Жабье (теперь – Верховина Ивано-Франковской обл.), она уже с детских лет увлеклась танцем, сначала в его традиционных (народных) проявлениях, позже – в реформаторских концепциях хореографии Василия Авраменка, Эмиля Жак-Далькроза, а также в русле эстетики и исполнительской философии выдающихся танцовщиц первой половины XX в. Айседоры Дункан, Мэри Вигман, Розалии Хлядек. Специализированное образование получила в Праге, Львове и Вене. Первым крупным ее успехом была победа в номинации сольных танцев на престижном Международном фестивале художественного танца в Брюсселе (1938). После Второй мировой войны проживала и работала в Канаде (Торонто) и США (Нью-Йорк), где были свои школы современного танца при Украинских музыкальных институтах. В период 1950-х – первой половине 1960-х гг.

создала большое количество авторских танцевальных «креаций», которые выполняла непосредственно на многих сценах Канады и США (самыми известными из них были танковые креации «Дрибушка», «Шумка», «Колыбельная», «Думка-коломыйка», «Римский фонтан», «Воспоминания с гор», «Плач Ярославны», «Княжеские гагилки», «Стратосферный танец», «Цыганская любовь» и др.). В статусе хореографа подготовила большое количество своих учениц в среде юношества и молодежи. Созданные ею коллективы с программами «Гагилок», «Вязанок гагилок-веснянок» выступали во время больших турне по городам Канады и США. Кроме исполнительства и хореографии Елена Гердан-Заклинская опубликовала целый ряд статей по различным вопросам современного танца и художественного образования, очерков о деятелях украинского театра, а также книгу авторской поэзии «Ритмы полонин» (Нью-Йорк, 1964). Закончив художественную студию Л.Р.

Кузьмы в Нью-Йорке, занималась изобразительным и графическим творчеством, участвовала в выставках под эгидой Объединения художников Украинской Америки. В середине 1960-х гг., вследствие заболевания, перестала заниматься танцевальным искусством и хореографией, а со временем оставила США и переехала к семье в Европу. Дальнейшая ее судьба неизвестна. Оставила большое, но необработанное и неисследованное творческое наследие.