Анотації та інше

Під впливом глобалізації та інформатизації суспільства і культури, з виникненням концепцій постіндустріального, інформаційного, знаннєвого, техногенного суспільства, наука, наукова раціональність не тільки зазнають кардинальних змін, але й продукують нову постнекласичну методологію, нові засоби аналізу та оцінки результатів наукових досліджень. Нова форма організаціїї науки – технонаука – веде до кардинальних перетворень, спотворює нові ризики науково-технологічного розвитку. Новітні мегатехнології викликають потребу в нових стратегіях науково-технологічної політики, соціального контролю. національної науки В глобальному мережевому суспільстві національна наука ризикує залишитися в зоні «інформаційної бідності». Питання діалогу наукового співтовариства з владою, громадськістю та бізнесом стають передумовою формування сучасної науково-технологічної політики.

В центре внимания книги проблемы нового образа науки, формирующегося в связи с процессами глобализации и информатизации общества и культуры, с возникновением концепций постиндустриального, информационного, знанийного, техногенного общества. Наука, научная рациональность не только претерпевают кардинальные изменения, но и продуцируют новую постнеклассическую методологию, новые средства анализа и оценки результатов научных исследований. Рассматриваются специфика технонауки, риски новейших мегатехнологий и стратегии их социального контроля, национальной науки в глобальном сетевом обществе и «информационной бедности». Анализируются инструментарий изучения науки, сдвиги в организации науки, оценка вклада ученого. Обсуждаются вопросы диалога научного сообщества с властью, общественностью и бизнесом, предпосылок формирования современной научно-технологической политики, эффективность познавательного аппарата социологии науки.

Перспективные ориентиры общества знаний соотносятся с реальными проблемами науки и образования, трансформацией идеи университета. Особое внимание уделено состоянию науки в странах с переходной экономикой (Украина, Россия).

In the highlight of the book is a new image of science which is formed as a result of processes of globalization and informatisation of society and culture, emergence of the concepts of post-industrial, information, knowledge and technology-based society. Science and scientific rationality are undergoing fundamental changes, and also reproduce a new post-non-classical methodology, new tools of analysis and appraisal of research results. It is examined the peculiarities of techno-science, new mega technology’s risks and strategies of its social control, of national science in the global network society and "information poverty". The scientific instruments of science study, changes in science organization, evaluation of the scientist contribution are analyzed.

The aspects of dialogue between scientific community and state authority, the public and business, prerequisites for the forming of modern science and technology policy, efficiency of cognitive instrument of sociology of science are discussed. Perspective reference points of knowledge society correlate with actual problems of science and education, transformation of the idea for the university. Special emphasis is placed on the state of science in countries in transition (Ukraine, Russia).

Під впливом глобалізації та інформатизації суспільства і культури, з виникненням концепцій постіндустріального, інформаційного, знаннєвого, техногенного суспільства, наука, наукова раціональність не тільки зазнають кардинальних змін, але й продукують нову постнекласичну методологію, нові засоби аналізу та оцінки результатів наукових досліджень. Нова форма організаціїї науки – технонаука – веде до кардинальних перетворень, спотворює нові ризики науково-технологічного розвитку. Новітні мегатехнології викликають потребу в нових стратегіях науково-технологічної політики, соціального контролю. національної науки В глобальному мережевому суспільстві національна наука ризикує залишитися в зоні «інформаційної бідності». Питання діалогу наукового співтовариства з владою, громадськістю та бізнесом стають передумовою формування сучасної науково-технологічної політики.

В центре внимания книги проблемы нового образа науки, формирующегося в связи с процессами глобализации и информатизации общества и культуры, с возникновением концепций постиндустриального, информационного, знанийного, техногенного общества. Наука, научная рациональность не только претерпевают кардинальные изменения, но и продуцируют новую постнеклассическую методологию, новые средства анализа и оценки результатов научных исследований. Рассматриваются специфика технонауки, риски новейших мегатехнологий и стратегии их социального контроля, национальной науки в глобальном сетевом обществе и «информационной бедности». Анализируются инструментарий изучения науки, сдвиги в организации науки, оценка вклада ученого. Обсуждаются вопросы диалога научного сообщества с властью, общественностью и бизнесом, предпосылок формирования современной научно-технологической политики, эффективность познавательного аппарата социологии науки.

Перспективные ориентиры общества знаний соотносятся с реальными проблемами науки и образования, трансформацией идеи университета. Особое внимание уделено состоянию науки в странах с переходной экономикой (Украина, Россия).

In the highlight of the book is a new image of science which is formed as a result of processes of globalization and informatisation of society and culture, emergence of the concepts of post-industrial, information, knowledge and technology-based society. Science and scientific rationality are undergoing fundamental changes, and also reproduce a new post-non-classical methodology, new tools of analysis and appraisal of research results. It is examined the peculiarities of techno-science, new mega technology’s risks and strategies of its social control, of national science in the global network society and "information poverty". The scientific instruments of science study, changes in science organization, evaluation of the scientist contribution are analyzed.

The aspects of dialogue between scientific community and state authority, the public and business, prerequisites for the forming of modern science and technology policy, efficiency of cognitive instrument of sociology of science are discussed. Perspective reference points of knowledge society correlate with actual problems of science and education, transformation of the idea for the university. Special emphasis is placed on the state of science in countries in transition (Ukraine, Russia).