Анотації та інше

У монографії вперше в кириличній палеографії системно репрезентовано теоретично-методологічні підвалини палеографічно-орфографічного напряму дослідження української кириличної рукописної книги, його основні методологічні та методичні засади. Палеографічно-археографічна атрибуція визначається як новий міждисциплінарний напрям палеографії, кодикології та кодикографії. В еволюції та «революції» розвитку середньовічної української книжної писемності простежено використання букв в орфограмах на фонетико-орфографічному та позафонетичному рівнях за уставними та півуставними кодексами кінця ХІІІ — початку ХVІІ ст. Виділені атрибуційні орфограми на рівні графічного буквеного узгодження в дублетних опозиціях у хронології їхнього функціонування в книжній графіко-орфографічній системі й представлено їх у палеографічно-орфографічних формулах. Подано комплексні дослідження кодексів.

У монографії вперше в кириличній палеографії системно репрезентовано теоретично-методологічні підвалини палеографічно-орфографічного напряму дослідження української кириличної рукописної книги, його основні методологічні та методичні засади. Палеографічно-археографічна атрибуція визначається як новий міждисциплінарний напрям палеографії, кодикології та кодикографії. В еволюції та «революції» розвитку середньовічної української книжної писемності простежено використання букв в орфограмах на фонетико-орфографічному та позафонетичному рівнях за уставними та півуставними кодексами кінця ХІІІ — початку ХVІІ ст. Виділені атрибуційні орфограми на рівні графічного буквеного узгодження в дублетних опозиціях у хронології їхнього функціонування в книжній графіко-орфографічній системі й представлено їх у палеографічно-орфографічних формулах. Подано комплексні дослідження кодексів.