Анотації та інше

Монографію присвячено діяльності гірничого інженера та геолога Миколи Барбот де Марні. Вчений народився в сім’ї гірничого офіцера, предки походили з Франції. Після закінчення Петербурзького інституту Корпусу гірських інженерів інституту (1852) почав самостійні геологічні дослідження, у 1853 1859 рр. працював у гірських округах на Уралі. У 1860 1862 рр. брав участь в Кумо-Маничській експедиції, був відзначений золотою медаллю Російського географічного товариства за геолого-географічне дослідження Калмицького степу. У 1862 р. вивчав геологічні явища в Німеччині, Англії, Бельгії, Франції, Іспанії, збирав відомості про геолого-мінералогічні музеї. Після повернення викладач геогнозії Гірничого інституту, з 1866 р. – професор. Щорічно проводив геологічні дослідження в різних регіонах Європейської Росії, України, в Донбасі, в Середній Азії: на Амудар’ї, Аралі, в Мангишлаку і Устюрті.

Здійснив значний внесок у розробку стратиграфічних схем різних геологічних періодів, проблем геологічної картографії. Активний діяч наукових товариств, автор багатьох наукових і популярних публікацій.

Монография посвящена деятельности горного инженера и геолога Николая Барбот де Марни. Ученый родился в семье горного офицера, предки происходили из Франции. После окончания Петербургского института Корпуса горных инженеров института (1852) начал самостоятельные геологические исследования, в 1853 1859 гг. работал в горных округах на Урале. В 1860 1862 гг. участвовал в Кумо-Манычской экспедиции, был отмечен золотой медалью Русского географического общества за геолого-географическое исследование Калмыцкой степи. В 1862 г. изучал геологические явления в Германии, Англии, Бельгии, Франции, Испании, собирал сведения о геолого-минералогические музеи. По возвращении преподаватель геогнозии Горного института, с 1866 г. – профессор. Ежегодно проводил геологические исследования в различных регионах Европейской России, Украины, в Донбассе, в Средней Азии: на Амударье, Арале, в Мангышлаке и Устюрте.

Совершил значительный вклад в разработку стратиграфических схем различных геологических периодов, проблем геологической картографии. Активный деятель научных обществ, автор многих научных и популярных публикаций.

Монографію присвячено діяльності гірничого інженера та геолога Миколи Барбот де Марні. Вчений народився в сім’ї гірничого офіцера, предки походили з Франції. Після закінчення Петербурзького інституту Корпусу гірських інженерів інституту (1852) почав самостійні геологічні дослідження, у 1853 1859 рр. працював у гірських округах на Уралі. У 1860 1862 рр. брав участь в Кумо-Маничській експедиції, був відзначений золотою медаллю Російського географічного товариства за геолого-географічне дослідження Калмицького степу. У 1862 р. вивчав геологічні явища в Німеччині, Англії, Бельгії, Франції, Іспанії, збирав відомості про геолого-мінералогічні музеї. Після повернення викладач геогнозії Гірничого інституту, з 1866 р. – професор. Щорічно проводив геологічні дослідження в різних регіонах Європейської Росії, України, в Донбасі, в Середній Азії: на Амудар’ї, Аралі, в Мангишлаку і Устюрті.

Здійснив значний внесок у розробку стратиграфічних схем різних геологічних періодів, проблем геологічної картографії. Активний діяч наукових товариств, автор багатьох наукових і популярних публікацій.

Монография посвящена деятельности горного инженера и геолога Николая Барбот де Марни. Ученый родился в семье горного офицера, предки происходили из Франции. После окончания Петербургского института Корпуса горных инженеров института (1852) начал самостоятельные геологические исследования, в 1853 1859 гг. работал в горных округах на Урале. В 1860 1862 гг. участвовал в Кумо-Манычской экспедиции, был отмечен золотой медалью Русского географического общества за геолого-географическое исследование Калмыцкой степи. В 1862 г. изучал геологические явления в Германии, Англии, Бельгии, Франции, Испании, собирал сведения о геолого-минералогические музеи. По возвращении преподаватель геогнозии Горного института, с 1866 г. – профессор. Ежегодно проводил геологические исследования в различных регионах Европейской России, Украины, в Донбассе, в Средней Азии: на Амударье, Арале, в Мангышлаке и Устюрте.

Совершил значительный вклад в разработку стратиграфических схем различных геологических периодов, проблем геологической картографии. Активный деятель научных обществ, автор многих научных и популярных публикаций.