Анотації та інше

Монографію присвячено узагальненню, аналізу та систематизації літературних та власних експериментальних результатів, одержаних групою співробітників відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна Національної академії наук України в галузі з’ясування біохімічних аспектів регуляції концентрації іонів Са в гладеньком’язових клітинах. Переважно акцент зроблено на вивченні іонних, молекулярних та мембранних механізмів контролю скоротливої активності міометрія. Хоча монографію присвячено нагальним проблемам біохімії гладеньком’язових клітин, для неї є притаманною «трансдисциплінарність»: результати досліджень, що описані на її сторінках, були одержані на стику біохімії, біофізики та біофізичної хімії. Монографія складається з двох розділів, яким передує «Вступ». Розділ І присвячений проблемі транспорту іонів Са в мембранних структурах гладеньком’язових клітин. Цей розділ містить дві глави.

В главі 1 акцентується увага на сучасних знаннях щодо cтруктури, властивостей та функції Са2+-помпи плазматичної мембрани, в главі 2 обговорюються нагальні питання трансмембранного обміну іонів Са в мітохондріях (МХ). В розділі ІІ переважно сфокусовано увагу на описі механізмів регуляції трансмембранного обміну іонів Са в гладеньком’язових клітинах матки. Тут маємо три глави. У главі 3 описані загальні уявлення щодо механізмів регуляції активності систем транспорту Са2+ в міоцитах матки, в главі 4 розглядаються ефекти утеротонічного пептидного гормону окситоцину як модулятора систем транспорту іонів Са в клітинах міометрія. В главі 5 аналізуються експериментальні результати щодо оксиду азоту як модулятора систем транспорту іонів Са в міоцитах матки. В «Заключному розділі» коротко узагальнені результати, що були наведені в тексті монографії.

Монографія призначена для фахівців у галузі біохімії та біофізичної хімії гладеньких м’язів, системної біології м’язової клітини, біохімічної мембранології та фармакології, а також для студентів та аспірантів – біохіміків, біофізиків, фізіологів.

Монографія призначена для фахівців у галузі біохімії та біофізичної хімії гладеньких м’язів, системної біології м’язової клітини, біохімічної мембранології та фармакології, а також для студентів та аспірантів – біохіміків, біофізиків, фізіологів.

Монографію присвячено узагальненню, аналізу та систематизації літературних та власних експериментальних результатів, одержаних групою співробітників відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна Національної академії наук України в галузі з’ясування біохімічних аспектів регуляції концентрації іонів Са в гладеньком’язових клітинах. Переважно акцент зроблено на вивченні іонних, молекулярних та мембранних механізмів контролю скоротливої активності міометрія. Хоча монографію присвячено нагальним проблемам біохімії гладеньком’язових клітин, для неї є притаманною «трансдисциплінарність»: результати досліджень, що описані на її сторінках, були одержані на стику біохімії, біофізики та біофізичної хімії. Монографія складається з двох розділів, яким передує «Вступ». Розділ І присвячений проблемі транспорту іонів Са в мембранних структурах гладеньком’язових клітин. Цей розділ містить дві глави.

В главі 1 акцентується увага на сучасних знаннях щодо cтруктури, властивостей та функції Са2+-помпи плазматичної мембрани, в главі 2 обговорюються нагальні питання трансмембранного обміну іонів Са в мітохондріях (МХ). В розділі ІІ переважно сфокусовано увагу на описі механізмів регуляції трансмембранного обміну іонів Са в гладеньком’язових клітинах матки. Тут маємо три глави. У главі 3 описані загальні уявлення щодо механізмів регуляції активності систем транспорту Са2+ в міоцитах матки, в главі 4 розглядаються ефекти утеротонічного пептидного гормону окситоцину як модулятора систем транспорту іонів Са в клітинах міометрія. В главі 5 аналізуються експериментальні результати щодо оксиду азоту як модулятора систем транспорту іонів Са в міоцитах матки. В «Заключному розділі» коротко узагальнені результати, що були наведені в тексті монографії.