Анотації та інше

Улітку 2014 р. на інтернет-сайті likbez.org.ua запрацював громадський проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», який об’єднав небайдужих до долі країни істориків з провідних наукових та освітніх установ України: Інституту історії України НАН України, Українського інституту національної пам’яті, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Спершу ініціатори проекту прагнули дати відповіді на низку пропагандистських антиукраїнських міфів й робили це досить вдало. Надалі ж стало зрозуміло, що деякі українські історичні міфи також завдають шкоди, оскільки розмивають для пересічного українця межу між реальністю та привабливою вигадкою.

Улітку 2014 р. на інтернет-сайті likbez.org.ua запрацював громадський проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», який об’єднав небайдужих до долі країни істориків з провідних наукових та освітніх установ України: Інституту історії України НАН України, Українського інституту національної пам’яті, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Спершу ініціатори проекту прагнули дати відповіді на низку пропагандистських антиукраїнських міфів й робили це досить вдало. Надалі ж стало зрозуміло, що деякі українські історичні міфи також завдають шкоди, оскільки розмивають для пересічного українця межу між реальністю та привабливою вигадкою.

Відтак було вирішено, що інформація про вітчизняне минуле, оперта на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення, краще допоможе сучасним українцям усвідомити власну позицію щодо тих чи інших подій та зрозуміти, як ставитися до минулого, сьогодення і майбутнього. У цій книзі аналізується становлення радянського проекту в Україні. Автори не ставили перед собою завдання подати систематичний курс історії чи охопити максимальну кількість проблемних питань з історії радянської України. Увага зосереджується на низці питань, суть яких відображена у назві ‒ «Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю». Саме ілюзії ‒ віра у науковість комуністичного вчення, сформовані на основі цієї віри мрії, сподівання, уявлення про щасливе (і близьке!) майбутнє, підтримка комунізму з боку низки закордонних інтелектуалів ‒ були тим засобом, який легітимізував дії комуністичного режиму в очах як значної частини власне українського суспільства, так і міжнародної спільноти.

І хоча поточні результати частіше за все не відповідали таким сподіванням або й прямо їм суперечили, комуністична ілюзія як така продовжувала існувати. Натомість тих, хто намагався втілити її в життя, час від часу оголошували «ворогами народу», «шкідниками» чи просто відступниками від комуністичного вчення. Опис подій у книзі обмежується 1917‒1938 рр., тобто тими роками, коли, пройшовши певні пертурбації, радянський проект надовго усталився в Україні. Хронологія і тематика диктує і відповідні територіальні рамки дослідження, яке обмежується територією радянської України того періоду. Таким чином, поза увагою залишилися західноукраїнські землі, які на той час перебували у складі Польщі й про «принади комуністичного раю» почали дізнаватися щойно у вересні 1939 р. Не включено до книги й матеріали з історії Криму, який з 1921 р. мав статус автономної республіки у складі РСФРР.

Пояснення просте: українське питання, яке є чи не основним предметом уваги в аналізі подій у радянській Україні, у політиці Кремля щодо Криму не було актуальним.

Летом 2014 г. на интернет-сайте likbez.org.ua заработал общественный проект «LIKБЕЗ. Исторический фронт», объединивший неравнодушных к судьбе страны историков из ведущих научных и образовательных учреждений Украины: Института истории Украины НАН Украины, Украинского института национальной памяти, исторического факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Института украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. Сначала инициаторы проекта стремились дать ответы на ряд пропагандистских антиукраинских мифов и делали это довольно успешно. В дальнейшем же стало понятно, что некоторые украинские исторические мифы также наносят вред, поскольку размывают для рядового украинца границу между реальностью и привлекательной выдумкой.

Летом 2014 г. на интернет-сайте likbez.org.ua заработал общественный проект «LIKБЕЗ. Исторический фронт», объединивший неравнодушных к судьбе страны историков из ведущих научных и образовательных учреждений Украины: Института истории Украины НАН Украины, Украинского института национальной памяти, исторического факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Института украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. Сначала инициаторы проекта стремились дать ответы на ряд пропагандистских антиукраинских мифов и делали это довольно успешно. В дальнейшем же стало понятно, что некоторые украинские исторические мифы также наносят вред, поскольку размывают для рядового украинца границу между реальностью и привлекательной выдумкой.

Поэтому было решено, что информация об отечественном прошлом, зиждившаяся на фактах, а не на выдумке или идеологическом заказе, лучше поможет современным украинцам осознать свою позицию относительно тех или иных событий и понять, как относиться к прошлому, настоящему и будущему.В этой книге анализируется становление советского проекта в Украине. Авторы не ставили перед собой задачу представить систематический курс истории или охватить максимальное количество проблемных вопросов истории советской Украины. Внимание сосредотачивается на ряде вопросов, суть которых отражена в названии – «Иллюзии и катастрофы «коммунистического рая».

Именно иллюзии – вера в научность коммунистического учения, сформированные на основе этой веры мечты, надежды, представления о счастливом (и близком!) будущем, поддержка коммунизма со стороны ряда зарубежных интеллектуалов – были тем средством, которое легитимизировало действия коммунистического режима в глазах как значительной части собственно украинского общества, так и международного сообщества. И хотя текущие результаты чаще всего не соответствовали таким ожиданиям или даже прямо им противоречили, коммунистическая иллюзия как такова продолжала существовать. Зато тех, кто пытался воплотить ее в жизнь, время от времени объявляли «врагами народа», «вредителями» или просто отступниками от коммунистического учения.Описание событий в книге ограничивается 1917–1938 гг., т. е. в те годы, когда, пройдя определенные пертурбации, советский проект надолго установился в Украине.

Хронология и тематика диктует и соответствующие территориальные рамки исследования, которое ограничивается территорией советской Украины того периода. Таким образом, без внимания остались западноукраинские земли, которые в то время находились в составе Польши и о «прелестях коммунистического рая» начали узнавать только в сентябре 1939 г. Не включены в книгу и материалы по истории Крыма, который с 1921 р. имел статус автономной республики в составе РСФСР. Объяснение простое: украинский вопрос, который является едва ли не основным предметом внимания в анализе событий в советской Украине, в политике Кремля по Крыму не был актуальным.

Видання призначене для широкого кола читачів.

Издание предназначено для широкого круга читателей.

Видання призначене для широкого кола читачів.

Улітку 2014 р. на інтернет-сайті likbez.org.ua запрацював громадський проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», який об’єднав небайдужих до долі країни істориків з провідних наукових та освітніх установ України: Інституту історії України НАН України, Українського інституту національної пам’яті, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Спершу ініціатори проекту прагнули дати відповіді на низку пропагандистських антиукраїнських міфів й робили це досить вдало. Надалі ж стало зрозуміло, що деякі українські історичні міфи також завдають шкоди, оскільки розмивають для пересічного українця межу між реальністю та привабливою вигадкою.

Улітку 2014 р. на інтернет-сайті likbez.org.ua запрацював громадський проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», який об’єднав небайдужих до долі країни істориків з провідних наукових та освітніх установ України: Інституту історії України НАН України, Українського інституту національної пам’яті, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Спершу ініціатори проекту прагнули дати відповіді на низку пропагандистських антиукраїнських міфів й робили це досить вдало. Надалі ж стало зрозуміло, що деякі українські історичні міфи також завдають шкоди, оскільки розмивають для пересічного українця межу між реальністю та привабливою вигадкою.

Відтак було вирішено, що інформація про вітчизняне минуле, оперта на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення, краще допоможе сучасним українцям усвідомити власну позицію щодо тих чи інших подій та зрозуміти, як ставитися до минулого, сьогодення і майбутнього. У цій книзі аналізується становлення радянського проекту в Україні. Автори не ставили перед собою завдання подати систематичний курс історії чи охопити максимальну кількість проблемних питань з історії радянської України. Увага зосереджується на низці питань, суть яких відображена у назві ‒ «Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю». Саме ілюзії ‒ віра у науковість комуністичного вчення, сформовані на основі цієї віри мрії, сподівання, уявлення про щасливе (і близьке!) майбутнє, підтримка комунізму з боку низки закордонних інтелектуалів ‒ були тим засобом, який легітимізував дії комуністичного режиму в очах як значної частини власне українського суспільства, так і міжнародної спільноти.

І хоча поточні результати частіше за все не відповідали таким сподіванням або й прямо їм суперечили, комуністична ілюзія як така продовжувала існувати. Натомість тих, хто намагався втілити її в життя, час від часу оголошували «ворогами народу», «шкідниками» чи просто відступниками від комуністичного вчення. Опис подій у книзі обмежується 1917‒1938 рр., тобто тими роками, коли, пройшовши певні пертурбації, радянський проект надовго усталився в Україні. Хронологія і тематика диктує і відповідні територіальні рамки дослідження, яке обмежується територією радянської України того періоду. Таким чином, поза увагою залишилися західноукраїнські землі, які на той час перебували у складі Польщі й про «принади комуністичного раю» почали дізнаватися щойно у вересні 1939 р. Не включено до книги й матеріали з історії Криму, який з 1921 р. мав статус автономної республіки у складі РСФРР.

Пояснення просте: українське питання, яке є чи не основним предметом уваги в аналізі подій у радянській Україні, у політиці Кремля щодо Криму не було актуальним.

Издание предназначено для широкого круга читателей.

Летом 2014 г. на интернет-сайте likbez.org.ua заработал общественный проект «LIKБЕЗ. Исторический фронт», объединивший неравнодушных к судьбе страны историков из ведущих научных и образовательных учреждений Украины: Института истории Украины НАН Украины, Украинского института национальной памяти, исторического факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Института украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. Сначала инициаторы проекта стремились дать ответы на ряд пропагандистских антиукраинских мифов и делали это довольно успешно. В дальнейшем же стало понятно, что некоторые украинские исторические мифы также наносят вред, поскольку размывают для рядового украинца границу между реальностью и привлекательной выдумкой.

Летом 2014 г. на интернет-сайте likbez.org.ua заработал общественный проект «LIKБЕЗ. Исторический фронт», объединивший неравнодушных к судьбе страны историков из ведущих научных и образовательных учреждений Украины: Института истории Украины НАН Украины, Украинского института национальной памяти, исторического факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Института украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. Сначала инициаторы проекта стремились дать ответы на ряд пропагандистских антиукраинских мифов и делали это довольно успешно. В дальнейшем же стало понятно, что некоторые украинские исторические мифы также наносят вред, поскольку размывают для рядового украинца границу между реальностью и привлекательной выдумкой.

Поэтому было решено, что информация об отечественном прошлом, зиждившаяся на фактах, а не на выдумке или идеологическом заказе, лучше поможет современным украинцам осознать свою позицию относительно тех или иных событий и понять, как относиться к прошлому, настоящему и будущему.В этой книге анализируется становление советского проекта в Украине. Авторы не ставили перед собой задачу представить систематический курс истории или охватить максимальное количество проблемных вопросов истории советской Украины. Внимание сосредотачивается на ряде вопросов, суть которых отражена в названии – «Иллюзии и катастрофы «коммунистического рая».

Именно иллюзии – вера в научность коммунистического учения, сформированные на основе этой веры мечты, надежды, представления о счастливом (и близком!) будущем, поддержка коммунизма со стороны ряда зарубежных интеллектуалов – были тем средством, которое легитимизировало действия коммунистического режима в глазах как значительной части собственно украинского общества, так и международного сообщества. И хотя текущие результаты чаще всего не соответствовали таким ожиданиям или даже прямо им противоречили, коммунистическая иллюзия как такова продолжала существовать. Зато тех, кто пытался воплотить ее в жизнь, время от времени объявляли «врагами народа», «вредителями» или просто отступниками от коммунистического учения.Описание событий в книге ограничивается 1917–1938 гг., т. е. в те годы, когда, пройдя определенные пертурбации, советский проект надолго установился в Украине.

Хронология и тематика диктует и соответствующие территориальные рамки исследования, которое ограничивается территорией советской Украины того периода. Таким образом, без внимания остались западноукраинские земли, которые в то время находились в составе Польши и о «прелестях коммунистического рая» начали узнавать только в сентябре 1939 г. Не включены в книгу и материалы по истории Крыма, который с 1921 р. имел статус автономной республики в составе РСФСР. Объяснение простое: украинский вопрос, который является едва ли не основным предметом внимания в анализе событий в советской Украине, в политике Кремля по Крыму не был актуальным.