Анотації та інше

Науково-популярна монографія присвячена фізіології людини. За допомогою діалогів з фахівцем зі штучного інтелекту фізіолог викладає основні принципи роботи організму. Вперше організм розглянуто як спільнота 220 типів клітин-егоїстів. Всі клітини тіла (а їх трильйони) конкурують за загальні ресурси. Жодна клітина не «хоче» працювати на іншу, оскільки це вимагає витрати її обмеженої енергії. Проте, продукти життєдіяльності одних типів клітин виявилися корисними для інших. Так в ході еволюції з’явилися ланцюги синергії і зворотних зв’язків. Корисними для організму виявилися і такі причинно-наслідкові ланцюги між різнотипними клітинами (наприклад, нейронами і м’язовими клітинами, нейронами і секреторними клітинами), в результаті функціонування яких організм рятувався від хижаків або отримував їжу.

Еволюція зберегла лише ті види, клітини яких мали здатність протидіяти «деспотизму» мозку і відновлювати свій оптимальний метаболізм. Завдяки механізмам, що забезпечують компроміс між клітинами-ефекторами і мозком, людина здорова. Показано, як повільно розвиваються хвороби віку, пов’язані з порушеннями цього компромісу.

Научно-популярная монография посвящена физиологии человека. С помощью диалогов со специалистом по искусственному интеллекту физиолог излагает основные принципы работы организма. Впервые организм рассмотрен как сообщество 220 типов клеток-эгоистов. Все клетки тела (а их триллионы) конкурируют за общие ресурсы. Ни одна клетка не «хочет» работать на другую, поскольку это требует расхода ее ограниченной энергии. Тем не менее, продукты жизнедеятельности одних типов клеток оказались полезными для других. Так в ходе эволюции появились цепи синергии и обратных связей. Полезными для организма оказались и такие причинно-следственные цепи между разнотипными клетками (например, нейронами и мышечными клетками, нейронами и секреторными клетками), в результате функционирования которых организм спасался от хищников или получал пищу.

Эволюция сохранила лишь те виды, клетки которых обладали способностью противодействовать «деспотизму» мозга и восстанавливать свой оптимальный метаболизм. Благодаря механизмам, обеспечивающим компромисс между клетками-эффекторами и мозгом, человек здоров. Показано, как медленно развивающиеся болезни возраста связаны с нарушениями этого компромисса.

Для всіх, хто цікавиться питаннями виникнення й еволюції життя.

Для интересующихся вопросами возникновения и эволюции жизни.

Науково-популярна монографія присвячена фізіології людини. За допомогою діалогів з фахівцем зі штучного інтелекту фізіолог викладає основні принципи роботи організму. Вперше організм розглянуто як спільнота 220 типів клітин-егоїстів. Всі клітини тіла (а їх трильйони) конкурують за загальні ресурси. Жодна клітина не «хоче» працювати на іншу, оскільки це вимагає витрати її обмеженої енергії. Проте, продукти життєдіяльності одних типів клітин виявилися корисними для інших. Так в ході еволюції з’явилися ланцюги синергії і зворотних зв’язків. Корисними для організму виявилися і такі причинно-наслідкові ланцюги між різнотипними клітинами (наприклад, нейронами і м’язовими клітинами, нейронами і секреторними клітинами), в результаті функціонування яких організм рятувався від хижаків або отримував їжу.

Еволюція зберегла лише ті види, клітини яких мали здатність протидіяти «деспотизму» мозку і відновлювати свій оптимальний метаболізм. Завдяки механізмам, що забезпечують компроміс між клітинами-ефекторами і мозком, людина здорова. Показано, як повільно розвиваються хвороби віку, пов’язані з порушеннями цього компромісу.

Для всіх, хто цікавиться питаннями виникнення й еволюції життя.

Научно-популярная монография посвящена физиологии человека. С помощью диалогов со специалистом по искусственному интеллекту физиолог излагает основные принципы работы организма. Впервые организм рассмотрен как сообщество 220 типов клеток-эгоистов. Все клетки тела (а их триллионы) конкурируют за общие ресурсы. Ни одна клетка не «хочет» работать на другую, поскольку это требует расхода ее ограниченной энергии. Тем не менее, продукты жизнедеятельности одних типов клеток оказались полезными для других. Так в ходе эволюции появились цепи синергии и обратных связей. Полезными для организма оказались и такие причинно-следственные цепи между разнотипными клетками (например, нейронами и мышечными клетками, нейронами и секреторными клетками), в результате функционирования которых организм спасался от хищников или получал пищу.

Эволюция сохранила лишь те виды, клетки которых обладали способностью противодействовать «деспотизму» мозга и восстанавливать свой оптимальный метаболизм. Благодаря механизмам, обеспечивающим компромисс между клетками-эффекторами и мозгом, человек здоров. Показано, как медленно развивающиеся болезни возраста связаны с нарушениями этого компромисса.

Для интересующихся вопросами возникновения и эволюции жизни.