Анотації та інше

У праці здійснено комплексне дослідження творчості М. Яцкова як цілісного модерністського феномену в українському та зарубіжному літературному контексті, синхронному й діахронному. Синтезовано й розкрито дві взаємовизначальні царини в його прозі, що лежать у площині модерністського канону: концепти, образи й мотиви, базові для суб’єктивної онтології письменника (з її антропологізмом та метафізичністю), і пошуки нової комунікації (вербалізація станів мовчання персонажів та ситуацій тиші, звернення до взаємодії літератури із суміжними мистецтвами – музикою, танцем, малярством, скульптурою). По-новаторськи інтерпретовано явище дисоціації складників особистості в художніх текстах М. Яцкова (на душу, дух і тіло); зроблено спробу простежити особливості зв’язку людини з Богом та функціонування концепту долі; осмислено трактування феномену смерті; висвітлено вплив авторської онтології на поетику простору.

В работе осуществлено комплексное исследование творчества М. Яцкова как целостного модернистского феномена в украинском и зарубежном литературном контексте, синхронном и диахронном. Синтезированы и раскрыты две взаимоопределяющие сферы в его прозе, лежащие в плоскости модернистского канона: концепты, образы и мотивы, базовые для субъективной онтологии писателя (с ее антропологизмом и метафизичностью), и поиски новой коммуникации (вербализация состояний молчания персонажей и ситуаций тишины, обращение к взаимодействию литературы со смежными искусствами – музыкой, танцем, живописью, скульптурой). По-новаторски интерпретировано явление диссоциации составляющих личности в художественных текстах М. Яцкова (на душу, дух и тело); сделана попытка проследить особенности связи человека с Богом и функционирования концепта судьбы; осмысленно трактовки феномена смерти; освещены влияние авторской онтологии на поэтику пространства.

Для філологів, студентів-гуманітаріїв, учителів-словесників, усіх, хто бажає глибше пізнати багатогранний світ раннього українського модернізму.

Для филологов, студентов-гуманитариев, учителей-словесников, всех, кто желает глубже познать многогранный мир раннего украинского модернизма.

Для філологів, студентів-гуманітаріїв, учителів-словесників, усіх, хто бажає глибше пізнати багатогранний світ раннього українського модернізму.

У праці здійснено комплексне дослідження творчості М. Яцкова як цілісного модерністського феномену в українському та зарубіжному літературному контексті, синхронному й діахронному. Синтезовано й розкрито дві взаємовизначальні царини в його прозі, що лежать у площині модерністського канону: концепти, образи й мотиви, базові для суб’єктивної онтології письменника (з її антропологізмом та метафізичністю), і пошуки нової комунікації (вербалізація станів мовчання персонажів та ситуацій тиші, звернення до взаємодії літератури із суміжними мистецтвами – музикою, танцем, малярством, скульптурою). По-новаторськи інтерпретовано явище дисоціації складників особистості в художніх текстах М. Яцкова (на душу, дух і тіло); зроблено спробу простежити особливості зв’язку людини з Богом та функціонування концепту долі; осмислено трактування феномену смерті; висвітлено вплив авторської онтології на поетику простору.

Для филологов, студентов-гуманитариев, учителей-словесников, всех, кто желает глубже познать многогранный мир раннего украинского модернизма.

В работе осуществлено комплексное исследование творчества М. Яцкова как целостного модернистского феномена в украинском и зарубежном литературном контексте, синхронном и диахронном. Синтезированы и раскрыты две взаимоопределяющие сферы в его прозе, лежащие в плоскости модернистского канона: концепты, образы и мотивы, базовые для субъективной онтологии писателя (с ее антропологизмом и метафизичностью), и поиски новой коммуникации (вербализация состояний молчания персонажей и ситуаций тишины, обращение к взаимодействию литературы со смежными искусствами – музыкой, танцем, живописью, скульптурой). По-новаторски интерпретировано явление диссоциации составляющих личности в художественных текстах М. Яцкова (на душу, дух и тело); сделана попытка проследить особенности связи человека с Богом и функционирования концепта судьбы; осмысленно трактовки феномена смерти; освещены влияние авторской онтологии на поэтику пространства.