Анотації та інше

Книга являє собою «Щоденник» Є. Чикаленка за 1922 p., четвертий рік життя автора в еміграції. Особливістю його стало встановлення епістолярної комунікації Є. Чикаленка із рідними з України. Сини детально інформували батька про своє життя в умовах радянської дійсності, про спільних знайомих, про долю батькового архіву, розповідали родинні новини. Цього року Є. Чикаленко активно листувався з Галичиною та українською еміграцією Відня, Праги, Берліна, США: він отримав бл. 130 листів. Його кореспонденти – В. Дорошенко, Д. Донцов, M. Кос, Д. Греґолинський, В. Гнатюк, С. Черкасенко, В. Піснячевський, В. Липинський, В. Леонтович, В. Королів-Старий, В. Вишиваний, M. Галин, M. Левицький, Б. Матюшенко, М. Василько, M. Гехтер, M. Струтинський та ін. Відновлюється й листування Є. Чикаленка із С. Єфремовим.

У композиції «Щоденника» Є. Чикаленка за 1922 р. отриманий епістолярій переважає над авторськими текстами і містить цінну інформацію: знайомить читача з життєвими обставинами відомих українців у еміграції, їхніми оцінками подій та процесів у контексті конкретних історичних ситуацій, світоглядно-засадничими позиціями окремих політиків. В епістолярних джерелах розкриваються й важливі події українського еміграційного життя, зокрема підготовка до національного конгресу у Відні напередодні міжнародної конференції в Генуї. До «Щоденника» автор включив і 11 матеріалів з періодичних видань, що виходили в еміграції, та рідкісних галицьких часописів.

Книга являет собой «Дневник» Е. Чикаленко за 1922 г., четвертый год жизни автора в эмиграции. Особенностью его стало установление эпистолярной коммуникации Е. Чикаленко с родными из Украины. Сыновья детально информировали отца о своей жизни в условиях советской действительности, об общих знакомых, о судьбе отцовского архива, рассказывали семейные новости. В этом году Е. Чикаленко активно переписывался с Галичиной и украинской эмиграцией Вены, Праги, Берлина, США: он получил ок. 130 писем. Его корреспонденты – В. Дорошенко, Д. Донцов, M. Кос, Д. Греголинский, В. Гнатюк, С. Черкасенко, В. Писнячевский, В. Липинский, В. Леонтович, В. Королив-Старий, В. Вышиваный, M. Галин, M. Левицкий, Б. Матюшенко, М. Васылько, M. Гехтер, M. Струтинский и др. Возобновляется и переписка Е. Чикаленко из С. Ефремовым.

В композиции «Дневника» Е. Чикаленко за 1922 г. полученный эпистолярий преобладает над авторскими текстами и содержит ценную информацию: знакомит читателя с жизненными обстоятельствами известных украинцев в эмиграции, их оценками событий и процессов в контексте конкретных исторических ситуаций, мировоззренческо-засадными позициями отдельных политиков. В эпистолярных источниках раскрываются и важные события украинской эмиграционной жизни, в частности подготовка к национальному конгрессу в Вене накануне международной конференции в Генуе. К «Дневнику» автор включил и 11 материалов из периодических изданий, которые выходили на эмиграции, и редких галицких журналов.

Книга являє собою «Щоденник» Є. Чикаленка за 1922 p., четвертий рік життя автора в еміграції. Особливістю його стало встановлення епістолярної комунікації Є. Чикаленка із рідними з України. Сини детально інформували батька про своє життя в умовах радянської дійсності, про спільних знайомих, про долю батькового архіву, розповідали родинні новини. Цього року Є. Чикаленко активно листувався з Галичиною та українською еміграцією Відня, Праги, Берліна, США: він отримав бл. 130 листів. Його кореспонденти – В. Дорошенко, Д. Донцов, M. Кос, Д. Греґолинський, В. Гнатюк, С. Черкасенко, В. Піснячевський, В. Липинський, В. Леонтович, В. Королів-Старий, В. Вишиваний, M. Галин, M. Левицький, Б. Матюшенко, М. Василько, M. Гехтер, M. Струтинський та ін. Відновлюється й листування Є. Чикаленка із С. Єфремовим.

У композиції «Щоденника» Є. Чикаленка за 1922 р. отриманий епістолярій переважає над авторськими текстами і містить цінну інформацію: знайомить читача з життєвими обставинами відомих українців у еміграції, їхніми оцінками подій та процесів у контексті конкретних історичних ситуацій, світоглядно-засадничими позиціями окремих політиків. В епістолярних джерелах розкриваються й важливі події українського еміграційного життя, зокрема підготовка до національного конгресу у Відні напередодні міжнародної конференції в Генуї. До «Щоденника» автор включив і 11 матеріалів з періодичних видань, що виходили в еміграції, та рідкісних галицьких часописів.

Книга являет собой «Дневник» Е. Чикаленко за 1922 г., четвертый год жизни автора в эмиграции. Особенностью его стало установление эпистолярной коммуникации Е. Чикаленко с родными из Украины. Сыновья детально информировали отца о своей жизни в условиях советской действительности, об общих знакомых, о судьбе отцовского архива, рассказывали семейные новости. В этом году Е. Чикаленко активно переписывался с Галичиной и украинской эмиграцией Вены, Праги, Берлина, США: он получил ок. 130 писем. Его корреспонденты – В. Дорошенко, Д. Донцов, M. Кос, Д. Греголинский, В. Гнатюк, С. Черкасенко, В. Писнячевский, В. Липинский, В. Леонтович, В. Королив-Старий, В. Вышиваный, M. Галин, M. Левицкий, Б. Матюшенко, М. Васылько, M. Гехтер, M. Струтинский и др. Возобновляется и переписка Е. Чикаленко из С. Ефремовым.

В композиции «Дневника» Е. Чикаленко за 1922 г. полученный эпистолярий преобладает над авторскими текстами и содержит ценную информацию: знакомит читателя с жизненными обстоятельствами известных украинцев в эмиграции, их оценками событий и процессов в контексте конкретных исторических ситуаций, мировоззренческо-засадными позициями отдельных политиков. В эпистолярных источниках раскрываются и важные события украинской эмиграционной жизни, в частности подготовка к национальному конгрессу в Вене накануне международной конференции в Генуе. К «Дневнику» автор включил и 11 материалов из периодических изданий, которые выходили на эмиграции, и редких галицких журналов.