Анотації та інше

Ідея написання «Енциклопедії Голодомору» визріла на початку 1990-х рр., пройшла інтелектуальну апробацію крізь горнило історіографічного та комеморативного дискурсів, стала логічним завершенням багаторічної науково-пошукової роботи її автора. Формування «Словника» (переліку гасел) тривало упродовж 2012‒2018 рр., тобто одночасно з написанням статей. Їхні назви відтворюють конкретні події, явища, процеси, роль і місце історичних персоналій, які проблемно-тематично стосуються голоду та Голодомору. Гасла, а їх понад тисяча в меморіально-інформативному виданні, мають історичне, політичне, правове, соціально-антропологічне, статистично-демографічне, географічне, топонімічно-адміністративне, історіографічне і меморіальне походження. Якщо гадане село, то не його історія є предметом висвітлення, а обставини та руйнівні наслідки Голодомору. Саме їхня актуалізація становить основну методологічну фабулу структури енциклопедичної статті.

Пріоритетом при формуванні структури і змісту статті є не біографія політичного діяча чи дослідника, а його ставлення до подій 1932‒1933 рр. в Україні. Енциклопедія увібрала основні події і явища, узагальнила історіографічні та меморіальні практики. Її завдання ‒ інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, відвертих нігілістів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя. Однотомне видання «Енциклопедії Голодомору» не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища.

Ідея написання «Енциклопедії Голодомору» визріла на початку 1990-х рр., пройшла інтелектуальну апробацію крізь горнило історіографічного та комеморативного дискурсів, стала логічним завершенням багаторічної науково-пошукової роботи її автора. Формування «Словника» (переліку гасел) тривало упродовж 2012‒2018 рр., тобто одночасно з написанням статей. Їхні назви відтворюють конкретні події, явища, процеси, роль і місце історичних персоналій, які проблемно-тематично стосуються голоду та Голодомору. Гасла, а їх понад тисяча в меморіально-інформативному виданні, мають історичне, політичне, правове, соціально-антропологічне, статистично-демографічне, географічне, топонімічно-адміністративне, історіографічне і меморіальне походження. Якщо гадане село, то не його історія є предметом висвітлення, а обставини та руйнівні наслідки Голодомору. Саме їхня актуалізація становить основну методологічну фабулу структури енциклопедичної статті.

Пріоритетом при формуванні структури і змісту статті є не біографія політичного діяча чи дослідника, а його ставлення до подій 1932‒1933 рр. в Україні. Енциклопедія увібрала основні події і явища, узагальнила історіографічні та меморіальні практики. Її завдання ‒ інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, відвертих нігілістів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя. Однотомне видання «Енциклопедії Голодомору» не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища.