українська
Анотація:Провідник — репринтне відворення (крім змісту) видання «Київ: Провідник» за редакцією Федора Ернста (Київ : ВУАН, 1930. — 797 с.). Як стверджує автор вступної статті С. Білокінь, провідник «Київ» — «ще одна яскрава памʼятка боротьби тодішнього українства за правду й справедливість», який виріс із екскурсійно-лекційної діяльності Федора Ернста часів державності 1917—1921 рр. Тому цілком закономірно, що провідну роль у виданні відіграв його редактор — Федір Людвіґович Ернст, який з 340 його статей написав (частково у співавторстві) 243. 64 статті до провідника уклав його соратник, секретар Київської інспектури охорони памʼяток культури Василь Базилевич, 30 — перший директор Всеукраїнського музейного містечка Петро Курінний, 7 — Ернстів колега, київський інспектор охорони памʼяток природи Микола Шарлемань, 3 — колекціонер та знавець минувшини Олексій Сімзен-Сичевський, по дві — заступник директора Всенародної бібліотеки України Віктор Іваницький і археолог Валерія Козловська,
Анотація:нарешті, по одній статті — Ю. Абрамович, Євген Дзбанівський, Всеволод Зуммер, Володимир Караваєв, В. Козлов, Олександр Корнієв, Микола Макаренко, Лука Наливайко, Олекса Новицький, Михайло Рудинський, Микола Сичов, Євгенія Спаська, Петро Тимошок, Микола Ткаченко, Іван Щитківський, Андрій Ярошевич… Назагал автори провідника, за словами С. Білоконя, «обстоювали у виданні тверду українську державницьку концепцію. Попри вибір геополітично зручнішого Харкова на большевицьку столицю, вони виразно провели тут як свою маґістральну лінію орієнтацію на столицю історичну — Київ, а в цій столиці — на її історичні осередки».
Читацька аудиторія:Видання розраховане насамперед на краєзнавців, фахівців-києвознавців, мистецтвознавців, спеціалістів з локальної історії, а також широке коло читачів.