українська
Анотація:У монографії обґрунтовано провідну роль соціальних ресурсів у забезпеченні сталого економічного зростання, досягненні національних і глобальних Цілей сталого розвитку. Представлено міжнародний досвід в управлінні соціальними ресурсами в моделях соціальної політики європейських країн. Розкрито теоретико-методологічні та правові засади державного регулювання використання соціальних ресурсів в процесі реалізації реформи децентралізації, визначені інституційні та організаційні чинники формування та залучення соціальних ресурсів. Обґрунтовано концептуальні засади оцінювання соціального і трудового потенціалу як чинників економічного зростання, визначено основні закономірності зміни рівнів трудового та соціального потенціалу і систематизовано чинники їх зміни.Запропоновано методичний підхід до оцінки обсягів мобілізаційного потенціалу соціальних ресурсів в забезпеченні економічного зростання, визначено напрямки активізації соціальних та трудових чинників й мобілізації потенціалу соціальних ресурсів. Розглянуто інноваційний досвід України щодо забезпечення самоорганізації внутрішньо-переміщених осіб, обґрунтовано їх роль в розвитку приймаючих громад. Визначено стратегічні орієнтири розвитку соціального та трудового потенціалу в умовах цифровізації економіки України. Запропоновано стратегічні засади державного регулювання формування, збереження та використання соціальних ресурсів.
Читацька аудиторія:Для керівників та фахівців державних і регіональних органів управління, представників місцевого самоврядування, громадських організацій, науковців, викладачів та студентів.