Основну увагу буде приділено науковій характеристиці стереотипного сприйняття поняття “лиха” в контексті колективного та особистісного пережиття значних суспільних потрясінь (боротьби з епідемічними недугами, війнами, голодом, змінами релігійного культу, а також політичних, ідеологічних та економічних векторів в державному управлінні, трансформації під їхнім впливом світоглядних та обрядово-побутових традицій), що в різний період мали місце в історії українського народу. Вагомою віхою дослідження буде те, що воно покликане продемонструвати діахронний зріз побутування, трансформації, еволюції чи зникнення поняття «лиха» у різних галузях родинно-побутового, соціально-економічного життя українства, світоглядно-суб’єктивні та об’єктивно зумовлені підстави формування чи трактування даного поняття. Чи не вперше в українському народознавстві буде встановлено саму дефініцію поняття «лихо», його типологічне місце чи синонімію серед інших – більш чи менш значущих понять – «негаразди», «проблеми», «трагедії».