Потужним фактором підвищення продуктивності агроекосистем, який не чинить негативного впливу на довкілля, може бути активізація рослинно-мікробної взаємодії, що базується на використанні бактеріальних препаратів (інокулянтів) зокрема, на основі азотфіксуючих мікроорганізмів, які здійснюють регуляцію режиму живлення зернових та зернобобових культур, підвищують їх продуктивність та стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища. Однак традиційні інокулянти при незаперечній екологічній та економічній доцільності застосування не завжди забезпечують суттєве зростання продуктивності. Перспективним у даному аспекті є застосування хелатів важливих для рослин мікро- та ультрамікроелементів.
Метою роботи є вивчення особливостей реакції рослин сої та пшениці на застосування активних конкурентноздатних штамів азотфіксувальних мікроорганізмів та крозчину особливо чистих біогенних металів, хелатованих природними харчовими кислотами, що дозволить розширити і поглибити знання про роль передпосівної бактеризації насіння та наночастинок мікроелементів у процесах формування насіннєвої продуктивності цих рослин.
Буде вивчено вплив комплексної обробки хелатами металів та селекціонованими штамами бульбочкових бактерій на інтенсивність СО 2-газообміну у листках Glycine max, азотфіксувальну активність симбіотичних систем та насіннєву продуктивність рослин сої. Також буде досліджено вміст хлорофілів і каротиноїдів, фотосинтетичну активність, вплив асоціативних азотфіксаторів і хелатованих мікроелементів на ріст і розвиток рослин пшениці та її продуктивність. Запланована робота буде виконана за допомогою традиційних та сучасних методів досліджень, зокрема, спектрофотометрії, газової хроматографії, мас-спектроскопії, а також інших молекулярно-біологічних, мікробіологічних, фізіологічних та біохімічних методів.