Фахове володіння методикою археологічних досліджень, уміння «читати землю» і виявляти предмети «in situ» є дуже важливими для розуміння історичного контексту будь-якої археологічної пам’ятки. Саме такі речи дозволяють відтворювати цілісну картину життя наших предків. Натомість, поширене сьогодні скарбошукацтво, (а по суті — відверте грабіжництво з метою збагачення), зводить артефакти до рівня коштовних цяцьок та збільшує у нашій історії кількість білих плям незнання.
У часи становлення української археології відомий український історик, археолог, етнограф Дмитро Яворницький зазначав, що «наука про давнину збагачує неоціненними матеріалами, ще й зв'язує нас безпосередньо з нашими далекими пращурами, знайомить із зовнішніми та внутрішніми обставинами їхнього життя, вказує на ті чи інші взаємини з різними народами, розвиває в нас відчуття прекрасного, робить шляхетним наше серце, плекає любов до усього рідного, розпросторює наші розумові обрії і, нарешті, умудрює нас життєвим досвідом, дає уроки майбутнього і робить нас справжніми синами нашої батьківщини, справжніми патріотами".
Виставка «[НЕ]ВІДОМА УКРАЇНСЬКА АРХЕОЛОГІЯ» є спільним проектом Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та Інституту археології НАН України.