Результати:
| Ініціатори й організатори конференції доцент кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Олег Баган і директор бібліотеки цього університету Ігор Розлуцький залучили до проведення заходу Університет імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Інститут Івана Франка НАН України, Львівську національну наукову бібліотеки України імені Василя Стефаника. Євген Нахлік був співголовою оргкомітету конференції.
З доповідями на конференції виступили троє науковців Інституту Івана Франка НАН України.
Євген Нахлік у доповіді «Священник Йосиф Красицький (1828–1908) – автор мелодрами “Будятинці” (1861)», виголошеній на пленарному засіданні, кинув жмут світла на цей твір і Франкову публікацію найцікавіших фрагментів із нього (як твору невідомого автора), із власною передмовою та коментарем, під загальною назвою «Будятинці» у січневих числах «Діла» за 1908 р. Ця триактова «мелодрама» (як означив її автор) написана вправними римованими силабічними віршами, польською та українською мовами, і має польськомовну назву «Budziatyńce».
Марія Котик-Чубінська на загальному засіданні виступила з доповіддю «Омелян Партицький (1840–1895) – народовець із 1860-их років».
Висвітлила здобутки українського громадського і політичного діяча, редактора, видавця, педагога, літературознавця, мовознавця Омеляна Партицького у розвитку української культури в Галичині 1860–1870 рр.
Микола Легкий у доповіді на загальному засіданні «Проза Івана Франка: до ґенези феномену» доводив, що ґенезу багатьох образів та форм Франкової прози слід шукати в ранньому дитинстві письменника. |