Відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології»

Захід пройшов на базі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

23 червня 2023 року в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».

На семінарі із міждисциплінарною доповіддю «Від нуклеосоми до петельних доменів: як топологічні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості» виступив доктор біологічних наук, професор А. Сиволоб (ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка”).

Головуючий семінару академік НАН України Сергій Костерін відкриває засідання

Засідання семінару відкрив головуючий – академік НАН України С. Костерін. У своєму вступному слові він розповів про наукові інтереси професора А. Сиволоба. При цьому акцентував увагу на плідних учбово-наукових зв’язках між Інститутом біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України та ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.

Слово має професор Андрій Сиволоб

Далі слово для міждисциплінарної наукової доповіді було надано професору А. Сиволобу. У своєму виступі доповідач акцентував увагу на тому, що у складі елементарної структурної одиниці хроматину ‒ нуклеосоми ДНК утворює ліву суперспіраль на поверхні гістонових білків. На наступному структурному рівні така полінуклеосомна фібрила формує петлі, кінці яких заякорені на спеціальних білках. Жорстка фіксація кінців створює обмеження, роблячи петлю топологічно еквівалентною до циркулярної ДНК. У результаті в межах петлі може накопичуватись механічна напруга у вигляді так званої надспіралізації. З одного боку, топологічний стан петлі впливає на структурну динаміку нуклеосом, з іншого ‒ сама ця динаміка знімає частину надспіралізації, підвищуючи (всупереч наївним очікуванням) загальну пластичність ДНК у клітинному ядрі, а отже і створюючи умови для функціонування геному. Загалом, як зазначив доповідач, хроматинові петлі можуть розглядатись як один із контрапунктів, де молекулярна біологія «зустрічається» з фізикою і математикою. У доповіді професора А. Сиволоба були окреслені загальні принципи топології циркулярних ДНК і структурної організації хроматину, а також, на основі багаторічних досліджень за участі автора, було проаналізовано взаємозв'язок між структурною динамікою нуклеосом і надспіралізацією ДНК та загальні властивості петельних доменів хроматину.

Із запитаннями до доповідача та обговоренням результатів, що були наведені у доповіді, виступили професор С. Волков, професор Д. Колибо, професор М. Великий, професор О. Матишевська, член-кореспондент НАН України М. Куліш, академік НАН України С. Костерін, професор Л. Дробот, професор А. Курченко, професор Л.Яніцька, доктор фізико-математичних наук С. Перепелиця та інші.