20 вересня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку Президент НАН України академік
Анатолій Загородній і Президент ДП «НАЕК «Енергоатом»
Петро Котін підписали Генеральну угоду про науково-технічне співробітництво між Національною академією наук України та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Далі учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.
 доктор технічних наук Володимир Пошивалов |
Першим із доповіддю "Управління фізико-механічними властивостями алюмінієвих сплавів для підвищення їхніх міцнісних характеристик і використання у конструкціях оборонного призначення" виступив заступник директора з наукової роботи Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України доктор технічних наук Володимир Пошивалов. Він розповів про результати досліджень, спрямованих на розв’язання фундаментальних та прикладних проблем сучасного машинобудування, а саме: розроблення методів підвищення фізико-механічних характеристик матеріалів, які використовуються у конструкціях спеціального призначення.
Отримані результати можуть бути використані для теоретичних та експериментальних досліджень під час вибору режимів енергетичної обробки, які істотно покращують фізико-механічні характеристики алюмінієвих сплавів, і не тільки підвищують надійність та ресурс конструкції, а й зменшують її масу та металоємність, що може мати значний економічний ефект.
У дискусії з цього питання взяли участь академіки НАН України Вячеслав Богданов, Ярослав Яцків, Вадим Локтєв, Володимир Горбулін, Володимир Радченко.
 член-кореспондент НАН України Микола Бобир |
В обговоренні доповіді виступили науковий керівник Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” член-кореспондент НАН України Микола Бобир і виконуючий обов’язки декана фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара доктор технічних наук, професор Анатолій Санін.
 доктор хімічних наук Олександр Пуд |
Далі доповідь “Нанокомпозити спряжених полімерів для сенсорних застосувань” представив завідувач відділу хімії функціональних матеріалів Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України доктор хімічних наук Олександр Пуд. Він розповів про важливі фундаментальні та прикладні дослідження, що проводяться в Інституті, та спрямовані на розроблення та вивчення нових багатофункціональних композитів спряжених полімерів із наноматеріалами різної природи. Такі нанокомпозити знаходять застосування як чутливі елементи в сенсорних пристроях, покриття для екранування електромагнітного випромінювання, матеріали для очищення водних середовищ від токсичних речовин тощо.
Доповідач наголосив, що група науковців та інженерів Інституту має значний доробок у галузі створення нових сенсорних матеріалів, чутливих до різних полярних летких сполук. Вони являють собою гібридні нанокомпозити електропровідних полімерів (поліаніліну, поліпіролу, політіофену), осаджених на розвиненій поверхні матричних наночастинок різної природи, наприклад нанотрубках природних мінералів, вуглецевих, оксидних та полімерних наноматеріалів. Такі нанокомпозити зворотно міняють свою електропровідність під час взаємодії з токсичними газами за рахунок зміни електронного стану тонкої оболонки сенсорного спряженого полімера на поверхні матричної наночастинки. Як зазначив Олександр Пуд, створення згаданих матеріалів є наразі актуальним завдяки можливості швидкої реєстрації наявності в атмосфері токсичних летких сполук техногенного походження та бойових речовин (аміак, аміни, кислотні гази, хлоро- або фосфоровмісні органічні сполуки тощо).
Доповідач також звернув увагу, що ефективність дії сенсорних нанокомпозитів залежить не тільки від природи їхніх компонентів і допанту електропровідного спряженого полімера, а й від фізико-хімічної взаємодії між цими компонентами, що відкриває додаткові перспективи для поліпшення їхніх сенсорних характеристик. Наразі технологія виготовлення та використання таких матеріалів у промислових масштабах перебуває у стані розроблення, а зусилля науковців спрямовані на розкриття факторів, які забезпечують надійність, чутливість і селективність хеморезистивних матеріалів.
У своєму виступі Олександр Пуд підкреслив, що роботи щодо створення, дослідження та використання нанокомпозитів спряжених полімерів здійснюються за активної плідної співпраці з науковцями інших установ НАН України, українських та зарубіжних університетів і компаній.
У дискусії з цього питання взяли участь академіки НАН України В'ячеслав Кошечко, Ярослав Яцків, Антон Наумовець, Вадим Локтєв.
В обговоренні доповіді директор Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України доктор хімічних наук Олександр Бровко відзначив актуальність і важливість подальших досліджень, спрямованих на створення високочутливих сенсорних нанокомпозитів, та вказав на перспективність використання таких систем як чутливих елементів сенсорів у багатьох галузях: від медицини до вуглевидобувної діяльності.
 доктор хімічних наук Олександр Бровко |
Завідувач відділу Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України доктор фізико-математичних наук Олександр Кукла розповів про тривалу та плідну співпрацю групи науковців його відділу з командою доповідача. Він підкреслив, що розроблені нанокомпозити придатні для різних застосувань, але однією з найцікавіших областей є їх використання як чутливих елементів у датчиках газового середовища та відповідних сенсорних пристроях. Зокрема, розроблювані сенсорні матеріали дають можливість швидкого детектування отруйних летких сполук.
 доктор фізико-математичних наук Олександр Кукла |
Директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка академік НАН України Микола Картель підкреслив високий рівень виконуваних робіт, при цьому, наголосив на необхідності інтенсифікації співпраці з підприємствами для їхнього практичного впровадження.
Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях цього дня. Кожна з них викликала активний інтерес та жваву дискусію серед учасників засідання.
Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України