15 листопада 2023 року, під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.

Із доповіддю «Про перспективи використання лазерних технологій для підвищення обороноздатності України» виступила старший науковий співробітник відділу лазерної спектроскопії Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Людмила Держипольська.

В обговоренні доповіді виступили радник директора–головного конструктора Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» член-кореспондент НАН України Микола Лихоліт, в. о. директора Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України доктор фізико-математичних наук Юрій Логвінов, завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України кандидат технічних наук Артемій Бернацький. До дискусії також долучилися академіки НАН України Вадим Локтєв, Володимир Семиноженко, Ярослав Яцків, Володимир Горбулін, член-кореспондент НАН України Анатолій Негрійко.

Далі доповідь “Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України” представив директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України академік НАН України Володимир Широков. Він розповів про роботу, яку здійснює його установа з розроблення та впровадження сучасних інтелектуалізованих мовно-інформаційних систем і технологій, що має важливе значення, у тому числі, для оборонного сектору.

Доповідач наголосив, що зважаючи на еволюцію вебу, характер функціонування мови трансформувався від суто гуманітарного в технологічний. Дослідження природи, походження і взаємостосунків мови й інтелекту, так само як і відповідні технологічні застосування, набули першорядної актуальності.

За словами академіка Володимира Широкова, сучасне інтелектуальне лінгвістичне опрацювання та дослідження природномовних текстів включає в себе всі мовознавчі аспекти, а саме: граматичні (морфологічні, синтаксичні, орфографічні та ін.), семантичні, лінгвопрагматичні (зокрема стилістичні), ономастичні тощо. Його невід’ємною частиною є також вивчення смислових, когнітивних, логічних аспектів, притаманних тексту і виражених мовними засобами (смислових девіацій, колізій, протиріч, суперечностей тощо), досліджуваних методами лінгвістичної концептології з елементами логіко-лінгвістичних числень. Загалом дослідження має охоплювати всі структурно-субстанційні рівні мовної системи. Таким чином, очевидною стає нагальна потреба в модернізації вітчизняної наукової мовно-інформаційної бази. Йдеться, передусім, про те, що в теорії і практиці інформаційних систем одержало назву лінгвістичного забезпечення інтелектуальних інформаційних технологій. Це обумовлює й відповідну корекцію системи традиційних мовознавчих досліджень, їх переорієнтацію на сучасні, еволюційно зумовлені й технологічно орієнтовані парадигми лінгвістичного дослідження.

За цих умов розвиток і впровадження власних інтелектуальних методів, засобів і технологій оперування мовно-інформаційними процесами вже стало життєво важливим для України.

В обговоренні доповіді виступили начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України доктор технічних наук, генерал-майор Ігор Чепков, директор Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України Володимир Розуменко, декан філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) член-кореспондент НАН України Анатолій Загнітко, головний науковий співробітник Національної академії внутрішніх справ України доктор юридичних наук, академік НАПрН України Василь Шакун. До дискусії також долучилися академіки НАН України Ганна Скрипник, Антон Наумовець, член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк.

Учасники обговорення відзначили перспективність та інноваційність міждисциплінарних досліджень, пов’язаних із природою інтелекту й мови, та їх зв’язку з сучасними технологіями. Також було наголошено на важливості врахування здобутків учених у цьому напрямі в інтересах безпеки і оборони держави, а також необхідності активізації роботи з підготовки наукових кадрів у галузі інтелектуальних лінгвістичних технологій.

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях. Кожна з них викликала активний інтерес та жваву дискусію.

Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.