20 листопада 2023 року в будівлі Президії Національної академії наук України відбулася зустріч Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього з високими гостями зі Швеції, які прибули до нашої країни на запрошення Академії, – професором Стокгольмського університету, членом Нобелівського комітету з фізики іноземним членом НАН України Матсом Ларссоном і професором Королівського технологічного університету Ериком Ауреллом. Того ж дня у Великому конференц-залі НАН України гості прочитали лекції для всіх охочих.

У зустрічі в стінах Президії НАН України взяли участь професор Стокгольмського університету, член Нобелівського комітету з фізики, іноземний член НАН України Матс Ларссон із дружиною – пані Вікторією Ларссон і професор Королівського технологічного університету Ерик Аурелл; зі сторони Національної академії наук України – Президент НАН України академік Анатолій Загородній, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік Вадим Локтєв, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення хімії НАН України, директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України академік Микола Картель, учений секретар Відділення хімії НАН України кандидат біологічних наук Оксана Дзюба і заступник начальника Відділу міжнародних зв’язків НАН України Сергій Максимчук.

Короткі біографічні довідки

Матс Ларссон

Професор факультету хімічної фізики Стокгольмського університету, обраний член Шведської королівської академії наук (з 2009 року), член Нобелівського комітету з фізики (у 2013 році, а також від 2016 року й досі), автор 291 наукової статті у високорейтингових фахових журналах (за останні 5 років має понад 20 таких публікацій) та 5 монографій. Підготував 47 докторів філософії.

Матс Ларссон – учений зі світовим ім’ям. Протягом 10 років був директором університетського центру AlbaNova. Займав високі посади в різних наукових комітетах, зокрема був науковим делегатом у раді CERN. Є членом Шведської національної космічної ради, Шведського комітету з природничих наук, Програмного комітету з фізики, керівної групи Космічного центру Королівського технологічного університету (Швеція), Ідентифікаційного комітету з питань науки (Україна). Головував у Комітеті з фізики Шведського науково-дослідного комітету з питань природничих наук (у 1999–2000 роках), Консультативному комітеті з космічних досліджень Шведської національної ради з питань космосу (у 2001–2012 роках), Шведській дослідницькій раді з питань міжнародного оцінювання фізики конденсованих речовин у Швеції (2004 рік), Секції атомної та молекулярної фізики Шведського фізичного товариства (у 2007–2012).

Працював запрошеним професором у провідних університетах світу: Університеті Берклі, Чиказькому, Гарвардському й інших університетах.

Матс Ларссон – фахівець у галузі хімічної фізики, здійснює фундаментальні дослідження за допомогою дослідницьких установок на базі прискорювачів – накопичувального кільця DESIREE у Стокгольмі та лазерів на вільних електронах у США й Німеччині.

Його наукові інтереси охоплюють такі напрями:

йонно-молекулярні реакції у вакуумі в умовах мас-спектрометричних експериментів, включно з хіральним розпізнаванням;
низькоенергетичні зіткнення енантіомерно чистих амінокислот із хіральними газами;
лазери на вільних електронах;
«зелені» способи каталітичної конверсії компонентів біомаси.

Професора Матса Ларссона особливо цікавлять важливість і фундаментальність явища хіральності у природничих науках, тож 2021 року він організував Нобелівський симпозіум «Хіральна матерія» («Chiral Matter»), до якого долучились усі провідні дослідники хіральності, зокрема двоє нобеліатів (один – у галузі хімії, а другий – у галузі фізики).

Професор Матс Ларссон очолює науковий напрям, мета якого – збагнути, як хіральність визначає взаємодії між біомолекулами. Це одна з найфундаментальніших і досі не розв’язаних проблем природничих наук.

Результати наукових досліджень Матса Ларссона містяться в його власних публікаціях у міжнародних журналах, а також покладені в основу книги за матеріалами Нобелівського симпозіуму (за його редакцією), яка охоплює найширше на сьогодні викладення хіральності – від космології до біології.

Ерик Аурелл

Професор теоретичної біофізики в Королівському технологічному університеті (від 2003 року). Почесний професор Академії Фінляндії (у 2008–2013 роках) і ад’юнкт-професор Університету Аалто (у 2014–2018 роках). У 2016–2017 роках працював в Інституті теоретичної фізики Китайської академії наук.

Розпочав наукову кар’єру як фізик-математик, провівши пів року в лабораторії Мітчелла Фейґенбаума в Корнелльському університеті (США) та півтора року – в групі Клода Іциксона на кафедрі теоретичної фізики Університету Париж-Сакле (Франція). 1989 року здобув ступінь доктора філософії в групі Стіґа Лундквіста в Ґетеборзькому університеті (Швеція), у 1989–1990 роках працював постдоком з Уріелем Фрішем в Обсерваторії Ніцци (Франція). До кінця 1990-х років вивчав головно нелінійну динаміку, моделі турбулентності, інші питання гідродинаміки та математичних фінансів. Згодом перейшов у біофізику й системну біологію, зацікавився міждисциплінарними проблемами фізики й інформатики, а потім знову повернувся у статистичну фізику. Від 2018 ркоу досліджує відкриті квантові системи.

Перед приходом у Королівський технологічний університет (2003 рік) обіймав посади дослідника у Шведській науковій раді (1992–1998 роки), стипендіата Північного інституту теоретичної фізики (NORDITA; 1998–2001 роки) і старшого наукового співробітника Шведського інституту комп’ютерних наук (2000–2003 роки).

Привітавши високих гостей, Президент НАН України академік Анатолій Загородній коротко розповів їм про історію, структуру й напрями діяльності Національної академії наук України, а також про шкоду, якої повномасштабне російське вторгнення заподіяло українській науковій сфері, зокрема вченим і науковим установам НАН України.

Академік Анатолій Загородній

«Нашу Академію було засновано 1918 року в незалежній Українській державі, ще до встановлення більшовицького режиму, і цьогоріч їй виповнюється 105 років, – зазначив академік Анатолій Загородній. – Під час нинішньої війни наша Академія зазнала значних втрат через російську агресію. Понад 200 будівель наших установ пошкоджені або повністю зруйновані. Найбільше – у Харкові, Миколаєві, Дніпрі, але так само й у Києві. Близько 13% працівників Академії мусили полишити свої домівки й виїхали до інших регіонів України чи за її межі. Близько 9% наших дослідників перебувають нині за кордоном. Проте наша Академія вижила і продовжує працювати. Робимо все можливе для посилення обороноздатності України, співпрацюємо з військовою промисловістю, пропонуємо їй результати своїх досліджень. Думаємо і про те, що потрібно буде робити після перемоги: готуємо свої пропозиції щодо розвитку різних галузей національної економіки на основі високих технологій. Працюємо важко і маємо певні успіхи.

Ми глибоко вдячні іноземним колегам за їхню солідарність з Україною. Наша Академія одержала понад сто листів підтримки від різних академій і університетів із багатьох країн світу, зокрема від Шведської королівської академії інженерних наук (Royal Swedish Academy of Engineering Sciences – IVA). Чимало академій та університетів започаткували спеціальні програми підтримки для українських дослідників, які нині перебувають за кордоном. Звісно, це надзвичайно важливо, та ще важливіше підтримувати дослідників, які лишилися працювати в Україні. І такі програми теж є. Зараз розширюємо співпрацю з німецькими колегами, зокрема підписали меморандуми про взаєморозуміння з Товариством імені Макса Планка, з Німецькою національною академією наук «Леопольдина». Крім того, НАН України стала членом Міжнародної спілки теоретичної та прикладної фізики (International Union of Pure and Applied Physics).

Ваш візит до України – також приклад підтримки. Глибоко вдячні вам за це».

Академік Вадим Локтєв

Подякувавши гостям за увагу до України та візит до Києва, академік Вадим Локтєв нагадав, що найперших втрат Академія, як і вся Україна, зазнала ще 2014 року, коли росія анексувала Крим і окупувала частину Донецької та Луганської областей, де лишилися деякі важливі академічні наукові установи, які добре працювали, а також поінформував про діяльність установ Академії у галузі фізики: «До Відділення фізики і астрономії НАН України належать 13 наукових установ у різних регіонах України. Переважно – у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Донецьку. Вони виконують дослідження майже за всіма напрямами сучасної фізики й астрономії. Та чи не найактивніше – у галузі теоретичної фізики, бо ми маємо дуже сильні наукові школи: школу Миколи Боголюбова (до неї належить, зокрема, й академік Анатолій Загородній, теж фізик-теоретик) і школу Олександра Давидова й Соломона Пекаря в Києві, школу Льва Ландау в Харкові, школу Ігоря Юхновського у Львові (це фактично західне відгалуження боголюбовської школи). Між іншим, саме українські науковці відкрили ефект, який нині називається ефектом Джозефсона, перш ніж сам Браян Джозефсон [британський фізик, нобеліат 1973 року] опублікував свою теоретичну працю.

У Києві представлені також оптична фізика, лазерна фізика, оптоелектроніка, мікроелектроніка (це Інститут фізики НАН України й Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України). Дослідження на межі фізики й матеріалознавства виконують в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. Крім того, наші київські установи працюють із діраківськими речовинами й у галузі топології твердого тіла.

У Львові наші вчені нещодавно почали працювати в галузі фізики м’якої речовини у складних системах. Це зовсім новий напрям теоретичної фізики.

Дослідження з фізики низьких температур наші харківські колеги виконують за значень у мілікельвінах.

Активно вивчаємо титан, і за цим напрямом тісно співпрацюємо з українськими підприємствами, які використовують результати наших досліджень на практиці.

Нашій Академії належить найбільший у світі радіотелескоп – УТР-2, залучений в українсько-норвезько-французьку наукову колаборацію.

Теоретична фізика у нас розвивається на хорошому рівні. На жаль, не можу сказати те саме про експериментальну, адже деякі будівлі й обладнання знищено. Два наші інститути постраждали від прямого бомбардування, але у вцілілих приміщеннях тривають дослідження. В таких-от умовах працюють наші люди».

Професори Матс Ларссон (праворуч) і Ерик Аурелл

На прохання професора Матса Ларссона академік Анатолій Загородній розповів про долю Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», сильно пошкодженого під час бойових дій на північному сході нашої держави: «Дуже постраждала будівля ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів». На щастя, із самою установкою все гаразд. Завдяки великому ентузіазмові працівників Інституту. Я відвідував його і бачив, як співробітники повертаються туди після обстрілів, а деякі лабораторії працюють просто у бомбосховищах. Фантастичні люди! Активна робота триває, є певні успіхи, зокрема у фізиці високих енергій. Інститут співпрацює з CERN, бере участь у двох його міжнародних колабораціях – ALICE та LHB.

Час від часу виникають дискусії про те, що необхідно скасувати наукові санкції проти росії. Звісно, ми не згодні з такою ідеєю. Більшість російських університетів підтримали вторгнення. Чимало інститутів російської академії наук залучені до оборонних досліджень. Зокрема, розташований у Новосибірську Інститут теоретичної та прикладної механіки імені С.О. Християновича бере участь у конструюванні гіперзвукової ракети «Кинджал». Курчатовський інститут також прямо підтримує війну проти України. Потрібно відокремити російську науку від цивілізованого світу».

Академік Микола Картель

Академік Микола Картель, подякувавши гостям за візит до України на знак солідарності з українськими вченими, розповів про розвиток хімічних досліджень у Національній академії наук України: «До Відділення хімії НАН України належать 11 інститутів, які здійснюють дослідження за багатьма напрямами хімії – в органічній, біоорганічній, неорганічній, загальній, фізичній хімії, хімії високомолекулярних сполук, а також нанохімії. Розвиваємо прикладні дослідження, зокрема синтезуємо нові перспективні матеріали для застосування у науці, медицині, промисловості.

Із професором Матсом Ларссоном – фахівцем у галузі хімічної фізики – та його лабораторією Відділення хімії НАН України має дуже тісні зв’язки, адже хімія та фізика – пов’язані науки. До речі, професор Ларссон є іноземним членом НАН України саме за Відділенням хімії, і це для нас велика честь. Крім того, він – лауреат найвищої нагороди нашої Академії – Золотої медалі ім. В.І. Вернадського НАН України, а Володимир Вернадський теж був відомим хіміком (і не лише хіміком). Пригадую цікаву історію про нобеліата з хімії Ернеста Резерфорда, який визнавав лиш одну науку – фізику, інші ж називав «колекціонуванням поштових марок»».

Зліва направо: професор Ерик Аурелл, професор Матс Ларссон і його дружина – пані Вікторія Ларссон

Зліва направо: академіки Вадим Локтєв, Анатолій Загородній і Микола Картель

На завершення зустрічі професор Матс Ларссон переказав вітання Національній академії наук України від Шведської королівської академії наук і Австрійської академії наук, зокрема від іноземного члена НАН України Антона Цайлінґера, який не зміг прибути до України особисто, але записав спеціальне відеозвернення до українських колег.

Професор Ерик Аурелл передав листа підтримки від Відділення статистичної та нелінійної фізики Європейського фізичного товариства.

Далі шведські гості прочитали у Великому конференц-залі НАН України лекції, що їх відвідали учні Київського природничо-наукового ліцею №145, члени Національної академії наук України, вчені з академічних установ.

Зібрання відкрив Президент НАН України академік Анатолій Загородній. Привітавши присутніх, він наголосив, що в сучасному глобалізованому світі міжнародна співпраця створює можливості для навчання, роботи і самовдосконалення. «Співавторами кожної п’ятої наукової статті є вчені з різних країн. Завдяки розвитку засобів комунікації та полегшенню міжнародних подорожей дослідникам тепер простіше, ніж будь-коли раніше, співпрацювати зі своїми закордонними колегами. А це значно спрощує й організацію обміну науковими знаннями й ідеями. Така можливість ділитися досвідом важлива для освітніх і наукових досягнень. Конструктивне обговорення ідей посідає чільне місце в їхньому розвитку, а міжнародна співпраця сприяє такому обговоренню. Спілкування у форматі зустрічей, обмінів і наукових заходів – як на академічному, так і на адміністративному рівні – є оптимальним засобом налагодження зв’язків у науковій спільноті», – зазначив академік Анатолій Загородній, представив аудиторії шведських гостей і передав їм слово.

Виступ іноземного члена НАН України, професора Матса Ларрсона складався з двох частин. У першій він розповів про історію Нобелівської премії, особливості роботи Нобелівського комітету, зокрема номінування претендентів на здобуття цієї відзнаки й, зрештою, нагородження лауреатів. У другій частині доповідач зосередився на цьогорічних нобеліатах із фізики (нагадаємо, ними стали П’єр Аґостіні (Університет штату Огайо, США), Ференц Краус (Інститут квантової оптики Товариства Макса Планка, Мюнхенський університет Людвіґа Максиміліана, Німеччина) і Анн Л’Юйє (Лундський університет, Швеція)) та їхніх наукових результатах (нагороду присуджено з формулювнням «за експериментальні методи, що ґенерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині»). На завершення професор Матс Ларрсон відповів на запитання слухачів.